Одліс Борис Наумович

Борис Наумович Одліс
Народився	6 серпня 1926(1926-08-06) Первомайськ, Першомайська округа, УСРР, СРСР
Помер	24 січня 1997(1997-01-24) (70 років) Петрозаводськ, Республіка Карелія, Російська Федерація
Поховання	Сулажгорське кладовище
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	машинобудування
Alma mater	Середньоазійський індустріальний інститут
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

Бори́с Нау́мович О́дліс (6 серпня 1926 — 24 січня 1997) — радянський інженер-машинобудівник і виробничник.

Життєпис

Народився у місті Первомайськ, нині Миколаївської області, в родині службовців.

З початком німецько-радянської війни разом з родиною евакуювався до Узбекистану. У 1943 році закінчив середню школу в місті Каттакурган і вступив до Одеського інституту інженерів водного транспорту, який був евакуйований до Самарканда. Після першого курсу перевівся до Середньоазійського індустріального інституту. Після закінчення інституту у 1948 році був направлений на роботу в Карелію, на Онезький металургійний і машинобудівний завод (з 1956 року — Онезький тракторний завод). Пройшов шлях від технолога машиноскладального цеху до заступника головного інженера заводу. У 1957—1959 роках працював начальником відділу кооперування і міжрайонних зв'язків, головним інженером виробнично-технічного відділу Раднаргоспу Карельської АРСР.

У вересні 1959 року повернувся на Онезький тракторний завод на посаду головного інженера. З серпня 1961 до 1987 року — незмінний директор цього підприємства. У 1979 році закінчив Академію народного господарства при Раді міністрів СРСР.

Під керівництвом Б. Н. Одліса у 1.8 рази збільшено виробничі площі, розпочато будівництво другого майданчика підприємства, здійснено повний перехід від старої моделі трактора ТДТ-40 (40 к.с.) до нової моделі ТДТ-55 (80 к.с.), освоєно виробництво першого в СРСР безчокерного лісозаготівельного трактора з гідроманіпулятором ТБ-1. Випуск тракторів зріс у 2,9 рази. За цей час Онезький тракторний завод був нагороджений орденами Леніна (1974) і Жовтневої революції (1971).

Мешкав у Петрозаводську, де і помер. Похований на Сулажгорському кладовищі міста.

Громадсько-політична діяльність

Б. Н. Одліс неодноразово обирався членом Петрозаводського міськкому КПРС і бюро Петрозаводського міськкому КПРС, членом Карельського обкому КПРС, депутатом Петрозаводської міської ради і Верховної Ради Карельської АРСР.

Нагороди і почесні звання

Нагороджений орденами Жовтневої революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1976), «Знак Пошани» (1966), Дружби народів (1981) і медалями.

Присвоєні почесні звання «Заслужений працівник народного господарства Карельської АРСР» (1972) і «Заслужений машинобудівник РРФСР» (1986).

Посилання

• Календар знаменних дат: до 90-річчя з дня народження Б. Н. Одліса. (рос.)