Одзун

Одзун
Офіційна мова	вірменська
Країна	Вірменія
Адміністративна одиниця	Лорі Борчалинський повіт^d
Часовий пояс	UTC+4
Кількість населення	4048 осіб[1]
Висота над рівнем моря	1100 ± 1 м
Список пам'яток	Cultural heritage monuments in Odzun, Lori^d
Офіційний сайт
Одзун у Вікісховищі

41°03′06″ пн. ш. 44°36′55″ сх. д.

Одзун (вірм. Օձուն) — село в центрі Лорійської області Вірменії.

Головою сільської громади є Арсен Тітанян.[2]

Географія

Розташоване в 2 км на південь від з/д станції Санаїн, недалеко від монастирів Санаїн і Ахпат. З півночі обмежена хребтом Віраайоц, з південного-сходу — хребтом Гугарац, а з півдня — Базумським хребтом.

Історія

Одзун — одне з найстаріших поселень Ташірського гавара, що там сталося, згідно «Вірменської Географії», за часів раннього Середньовіччя столицею гавара. У ранніх літописах Одзун згадувався, перш за все, як батьківщина католікоса Ованеса III Імастасера. Вардан Аревелці згадує Одзун як селище в XIII столітті .

У навколишніх печерах були знайдені рукописні щоденники, які свідчать про те, що село було великим культурним центром.

Архітектура

У селі збереглася купольна базиліка Одзунського монастиря, ймовірно що відноситься до VI або до першої чверті VII століття. Церква розташована на центральній височині села і виднілась майже з будь-якої його точки[3]. Церква майже цілком побудована з фельзита, за винятком частини внутрішнього оздоблення з базальту. Планування церкви прямокутна, основні розміри 31,62 × 20.71 м. Крім внутрішньої зали є також зовнішня, яка оперізує церкву з трьох сторін. Зала являє собою дві галереї з півдня і півночі, впирається на західному фасаді в стіну з арочним входом в центрі. Розміри внутрішньої зали 20,98 × 11.12 м. Двома рядами колон зала ділиться на три нава. На заході центральний нав закінчується напівкруглим вівтарем, а бічні — двоповерховими різницями.[4]

У першоджерелах дані про дату побудови церкви не збереглися. Однак, виходячи із загальної конструкцію церкви, внутрішнього оздоблення, деяких архітектурних тонкощів, Одзунський монастир відносять до VI століття. Церква кілька разів реконструювалась і реставрувалась. Так, в XIX столітті в східній частині церкви були побудовані дві дзвіниці.

З північно-східної сторони церкви знаходиться пам'ятник-надгробок. Згідно християнської традиції, надгробок направлено лицьовою стороною на захід. Пам'ятник встановлено на ступінчастій основі. Являє собою двухарочную аркаду, виконану з шліфованого каменя. Під кожною з арок знаходиться чотириметрова прямокутна стела, на кожній стороні якої по всій довжині висічені зображення.[5] На західних і східних сторонах виконані Євангельські сюжети, сюжети про поширення християнства у Вірменії, а на північних і південних сторонах — геометричні та рослинні сюжети. Кожна сторона облямована неповторним орнаментом.

Фотогалерея

• 
  Південна сторона церкви
• 
  Надгробок
• 
  Північна і західна сторони церкви

Примітки

1. Հայաստանի 2011 թ. մարդահամարի արդյունքները
   d:Track:Q110751466
2. Лорийский марз (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2008.
3. Список памятнков (рос.). Архів оригіналу за 2 серпня 2010.
4. «Լոռի: Պատմության քարակերտ էջեր». «Лори. Каменные страницы истории». Гарник Шахкян. Ереван, «Айастан», 1986(вірм.)
5. Armeniapedia.org(англ.)

Посилання

• Інформація на cilicia.com (англ.)
• Інформація на armeniapedia.org
• Информация на Armenian Studies Program (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2010.
• Інформація на Armenian Architecture (англ.)
• Інформація на Virtual Armenia (англ.)
• Профиль на geonames (англ.).