Огренич Микола Леонідович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Огренич.

Микола Огренич
Основна інформація
Повне ім'я	Микола Леонідович Огренич
Дата народження	8 грудня 1937(1937-12-08)
Місце народження	Янівка, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	12 квітня 2000(2000-04-12) (62 роки)
Місце смерті	Одеса, Україна
Поховання	Другий християнський цвинтар
Громадянство	УРСР  Україна
Національність	українець
Професії	оперний співак, викладач університету
Освіта	Одеське музичне училище Одеську державну консерваторію
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал^[d]
Заклад	Одеський театр опери та балету, Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової, Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного і Ла Скала
Нагороди
Вчене звання	професор
Файли у Вікісховищі

Мико́ла Леоні́дович Огре́нич (нар. 8 грудня 1937 — пом. 12 квітня 2000) — український оперний співак (тенор), соліст Одеського театру опери і балету, професор, ректор Одеської консерваторії[1], Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997, Заслужений артист УРСР (1971), Народний артист УРСР (1975)[2][3], почесний громадянин міста Одеси (1998)[4]. Дипломант Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (1965), лавреат міжнародного конкурсу вокалістів у Вервьєр (7-а премія, 1969), лавреат міжнародного конкурсу імені П.Чайковського (1-а премія, 1970)[5].

Життєпис

Микола Огренич 8 грудня 1937 року в с. Іванівка Одеської області, у багатодітній сільській родині.

У 1964 році закінчив Одеське музичне училище. З 1967 по 1969 рік Микола Огренич стажувався у Міланському театрі «Ла Скала».

1968 року закінчив Одеську державну консерваторію за фахом «сольний спів», клас професорки Ольги Благовидової.

У 1970 році здобув першу премію на Всесоюзному конкурсі імені М. І. Глинки.[6]

8 грудня 1998 року Миколі Огреничу присвоєно звання почесний громадянин міста Одеси.

Ролі

• Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського)
• Петро («Наталка Полтавка» Лисенка)
• Лєнський («Євгеній Онєгін» Чайковського).

Примітки

1. Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової
2. Відомості Верховної Ради УРСР. Том 34. — К. Рада, 1975. — с. 566
3. Сокол, Александр. Выдающийся певец, ректор Одесской консерватории Николай Огренич. www.musica-ukrainica.odessa.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 3 травня 2018. (рос.)
4. Огренич Микола Леонідович [Архівовано 2019-08-21 у Wayback Machine.] Офіційний сайт міста Одеса
5. Огренич Микола Леонідович [Архівовано 2019-08-21 у Wayback Machine.] Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету
6. Іван ПОНОМАРЕНКО: «Поки є голос — буду співати». Газета «День», № 15, четвер, 25 січня 2001 (укр.)

Література

• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.II. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.252

Посилання

• Огренич Микола Леонідович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 365.
• 75 років від дня народження М. Л. Огренича Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
• Огренич Микола Леонідович Національна академія мистецтв України
• Прес-центр Укрінформ