Обичів

село Обичів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Малодівицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080090060059871 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1629
Перша згадка 1629 (396 років)[1]
Населення 600
Площа 2,426 км²
Густота населення 254,33 осіб/км²
Поштовий індекс 17520
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°43′39″ пн. ш. 32°12′42″ сх. д. / 50.72750° пн. ш. 32.21167° сх. д. / 50.72750; 32.21167
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 17520, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Обичів, вул.Незалежності,35а
Карта
Обичів. Карта розташування: Україна
Обичів
Обичів
Обичів. Карта розташування: Чернігівська область
Обичів
Обичів
Мапа
Мапа

Оби́чів — село в Україні, у Малодівицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 600 осіб.

Історія

У деяких переказах згадується три доньки і третій теж дісталося село. Третя донька була негарна і ніхто не брав її заміж. Батько повідав, що не пошкодує великого приданого за неї тому, хто одружиться з дочкою, промовляючи: «Хай буде аби чия». Так по легенді з'явилася назва села Обичів. Існують ще легенди змінних форм, зміст яких близький.[2]

Найдавніше знаходження на мапах — кінець 18 сторіччя.[3]

У 1862 році в селі володарському казеному та козачому Оби́чів була церква, поштова станція та 205 дворів, де жило 1033 особи[4]

У 1911 році в селі Оби́чів була Михайлівська церква [5], земська школа та жило 1959 осіб[6]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Ічнянського району: Обичівську та Ряшківську — до складу Прилуцького району.[7]

До 2017 року було центром Обичівської сільської ради.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 602 97.57%
російська 13 2.11%
румунська 2 0.32%
Усього 617 100%

Особистості

Див. також

Примітки

  1. УРЕ
  2. Велика Дівиця. Вікіпедія (укр.). 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  3. Карта границ губерний России конца 18 века. www.etomesto.ru. Процитовано 10 січня 2022.
  4. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 106, 537 та 610 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 311 з 562.
  7. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia