Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення.
Соцреалізм
Найсвіжіший коментар: 10 років тому11 коментарів2 особи в обговоренні
Ваше скасування моїх редагувань свідчить про Ваше повне заперечення наявності дворянства (шляхти) українського народу. Отож Ви достойний продовжувач ідей соцреалізму: «Хай чабан, — усі гукнули, — нам за отамана буде!» З таким світоглядом в нашій державі Щастя ніколи не буде! Хай Вам щастить в комунізації ВП, ну а фінал — відомий. --Aljeannoir (обговорення) 14:39, 25 січня 2015 (UTC)
"Міжусобні війни" власників маєтків, на мій погляд, були головною причиною народної підтримки усіх повстань у середньовічній Україні, включно з повстаннями Хмельницького, Палія і Залізняка. Але якщо зважати на те, що Військо Запорозьке було окремим державним утворенням, яке не ідентифікувало себе ані з Річчю Посполитою, ані з Московією, до того ж вело з ними багатолітні виснажливі війни, деякі історичні факти постають зовсім по-новому. Так само зовсім інакше бачиться і сучасне становище України.
Щиро дякую Вам за те, що повертаєте до наукового обігу призабуті документи. Цим, повірте, дуже часто доводиться займатися і мені. Але я б не ідеалізував ані тогочасних східних, ані західних окупантів. Козацька республіка, яка від 1711 року перебувала у вигнанні, впродовж всього 18 століття намагалася повернути втрачені вольності, спираючись на корінне населення Подніпров'я. Поведінка української шляхти в той час була досить строкатою. І приклад Проскур, які долучилися до придушення Коліївщини, замість її підтримки, в цьому сенсі далеко не найкращий. --Jbuket (обговорення) 21:47, 25 січня 2015 (UTC)
Мені дуже шкода, що Ви використання польським паном козаків заради вигнання українського пана називаєте «міжусобними війнами». Хіба не через таку «міжусобну війну» навколо Суботова почалося повстання українського пана Богдана-Зіновія Михайловича Хмельницького? А Богдана Ружинського? Чи Ви вважаєте, що вони билися за українську ідею? Та й особливо мене вражає Ваша фетишизація гайдамацьких загонів, які настільки знищили економіку країни, що Сидір Білий був змушений саме з запорозькими козаками кілька разів розганяти ці ватаги (до речі в статті про Івана Бондаренка у Вас дизамбіг на слові «ватажок»). Щодо Залізняка, то його теж використала Росія: «По сьогоднішній день гайдамаччина ретельно не досліджена. Наскільки вплив релігійної агітації не підлягає сумніву, настільки причетність російської влади до цього руху не була належно висвітлена у подробицях. Депутація Чотирирічного сейму призначена для розслідування справи бунту на підставі показань очевидців визначила, що серед гайдамаків були російські офіцери та солдати. Цей факт, здається, немає заперечень, проте з іншого боку, слід зазначити, що фельдмаршалРум'янцев у своїх офіційних інсинуаціях називає вищезгадані факти звичайним дезертирством, наказуючи втікачів схопити і вчинити з ними жорстокіше, ніж з ворогом.» Чи не нагадує це теперішніх заблукавших російських солдат та офіцерів. Повністю про це тут (Стор. 8). Не хочу також, щоб Ви мене вважали очорнителем козацтва. Я палкий прихильник героїки козацького руху, але вважаю заради об'єктивності (як цього й вимагає ВП) до нього треба відноситися «з обережністю — ними можна легко зловживати та маніпулювати.» Також вся наша сучасна історія пронизана пролетарським духом. Ми напевно єдина начебто недолуга нація у світі, у якої начебто не було своїх дворян (шляхти) — одна голота. --Aljeannoir (обговорення) 09:51, 26 січня 2015 (UTC)
Поведінка тогочасних землевласників взагалі (без акцентування на національну чи релігійну приналежність) була саме "міжусобними війнами". І приклади, що Ви навели, теж яскраве тому свідчення. Проте, хочу нагадати, що Коліївщина відбувалася в другій половині 18 століття, коли, на відміну від 17-го, права і вольності козацької держави були вже чітко окреслені, зокрема, в Конституції Пилипа Орлика. До речі, на відміну від Вас, я не вважаю ані Річ Посполиту, ані Московію державами, які варто було захищати козацтву. Тому козаків, які служили обом цим країнам-окупантам природно ототожнюю з колаборантами. Сидір Білий - яскравий тому приклад. Натомість, як відомо, в козацтві були центри, які впродовж всього 18 століття вели з перемінним успіхом війну з Річчю Посполитою як державою-окупантом, адже вона так і не стала унією трьох народів, як того вимагало козацтво і не надавала українським землям жодного суверенітету чи автономії. Щодо російських найманців, - так вони були у війську Залізняка, але це не суперечило традиціям Війська Запорозького, яке приймало прибульців з інших земель. Чимало було серед повстанців і дрібних українських шляхтичів, адже головною військовою одиницею були надвірні козаки - особи, часто привілейовані. Селянство тут виконувало другорядну роль.--Jbuket (обговорення) 20:59, 26 січня 2015 (UTC)
Ну на цьому позиції вже достатньо визначені. Останнє питання: Чи не маєте бажання придбати п'ятитомник Грабовського «Гуляйпільська застава» у моєму перекладі? --Aljeannoir (обговорення) 13:45, 27 січня 2015 (UTC)
Можу запропонувати свої книжки "Іван Бондаренко - останній полковник Коліївщини" (80 грн), "Нариси з історії Київської "Просвіти" (30 грн), "Наше прізвище Букет" (40 грн) в обмін. Де Ви знаходитеся територіально? В Києві буваєте? --Jbuket (обговорення) 09:20, 28 січня 2015 (UTC)
Територіально зараз в Кіровограді доглядаю онкохвору 90-річну маму, отож поки що прив'язаний до цього місця і нікуди вирватись не можу.--Aljeannoir (обговорення) 08:40, 29 січня 2015 (UTC)
Мені особисто - як Jbuket дозволив собі сказати - чорнухи - не треба. Але чого ж ми так паскудно живем - а купка наволочі жирує, розв'язала війну? Є ще їх холуї… Це назагал - без конкретики. Україна - лідер з корупції в Европі. Можу тільки сказати про свого одногрупника, який працював у міністерстві в Кієвє. Була людина - став невідомо ким, але не кращим, ніж був, точно. Сором у нього пропав - надіюсь, частково… То він - так собі, клерк. Хотів би стосовно колишнього камсамольца Ліхового помилитись.--Бучач-Львів (обговорення) 14:50, 21 січня 2015 (UTC)
То в нас пів країни колишніх камсамольців, 75% - колишніх півонерів. Якщо так аргументувати - то ще років 25 у нас жодних шансів. --Jbuket (обговорення) 14:54, 21 січня 2015 (UTC)
Запрошення до участі у тижні географії
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Бо вона базується на архівних документах. Тому що "різунами" козаків-повстанців називали спочатку поляки-мемуаристи, а потім літератори. Жоден із документів XVIII століття не говорить про "масову різанину" поляків і євреїв українцями. Читайте, окрім Чухліба, Антоновича, Сєрчика, Храбана та ін. науковців, які працювали в цій темі. --Jbuket (обговорення) 14:34, 15 травня 2015 (UTC)
Я певен що Яковенко базувалась на архівних документах бо вже начитаний та начуваний про Чухліба. Антоновича ви дарма навели. Я читав його Про козацькі часи на Україні і не зовсім певен що то є науковий виклад. Проте гадаю ті мінімальні зміни що наразі внесені є компромісними. --Mr.Rivermen (обговорення) 14:41, 15 травня 2015 (UTC)
Щодо пані Яковенко я не певен, бо вона не є фахівцем з історії козацтва, а досліджує переважно українську шляхту. Через це і більше довіряє мемуаристам. Але згоден на компроміс з мінімальною, знову ж таки, поправкою. --Jbuket (обговорення) 14:48, 15 травня 2015 (UTC)
Пам'ятна відзнака
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Учасник тижня географії 27 квітня — 17 травня 2015 року
Вітаємо із закінченням Вікітижня географії! Дякуємо за активну участь в написанні нових і покращенні вже існуючих статей. Вашими зусиллями Вікіпедія збагатилась цікавою енциклопедичною інформацією про нашу планету. Jbuket, нехай цей знак буде виявом поваги до вашої праці. Не зупиняйтесь на шляху розвою українського розділу Вікіпедії. Пишіть ще!
Дуже важливо: вибори Ради повірених Фонду Вікімедіа
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
До 23:59 31 травня 2015 (UTC) відбуваються вибори трьох представників спільноти до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 20 кандидатів. Ці вибори дуже важливі тому, що вони можуть змінити те, як спільноти розглядаються за межами США та Західної Європи, а також в цілому вплинути на стратегію руху Вікімедіа. Зазначу, що до Ради завжди проходили тільки представники країн Західної Європи та США.
Постарайтеся підійти до цього вибору серйозно, адже через Раду спільнота може впливати на прийняття рішень Фондом. У 2013 році у цих виборах узяли участь лише 9 користувачів української Вікіпедії, цього року нам потрібна активніша участь у виборах, які нас теж стосуються.
Коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроектах та у русі Вікімедіа
стюард; чек'юзер, адміністратор і бюрократ польської Вікіпедії; Голова Комітету з розподілу коштів (FDC) Фонду Вікімедіа; був членом Комісії Омбудсменів; проводив семінари зі стратегії для регіональних відділень Фонду; автор книги про етнографію Вікіпедії.
адміністратор англ. ВП і тагальського словника, бюрократ тагальської Вікіпедії; член правління «Вікімедіа Філіппіни» з 2010, член Комітету приєднання з 2013
був менеджером зі зв'язків з громадськістю сингапурського стартапу Viddsee
працював експертом або керівником проектів розвитку в колишньому СРСР, був незалежним директором у радах системи охорони здоров'я Великобританії та британських коледжів, організатор музичного фестивалю в Словаччині
автопатрульний в італ. ВП член правління «Вікімедіа Італія» з 2010 (скарбник з 2014), член Комітету з розподілу коштів (FDC) з 2013, член міжнародної команди «Вікі любить пам'ятки-2013»
аспірант з комп'ютерних наук в Університеті Тренто (Італія), активіст руху вільного програмного забезпечення
відкочувач, патрульний в англ. ВП досліджує феномен Вікіпедії, автор презентацій та публікацій про Вікіпедію і Вікімедіа.
викладач комп'ютерних наук у Політехніці Намібії, розробник і керівник програми бакалавра комп'ютерних наук, головний розробник намібійської програми ІКТ
бюрократ і адмін іспан. ВП; засновник вікіпроекту ЛГБТ (про рух лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів); член-засновник «Вікімедіа Іспанія» та міжнародної ради Iberocoop; колишній член Комітету приєднання та Комітету індивідуальних грантів; поточний член Ради повірених Фонду Вікімедіа (з 2013).
патрульна в англ. ВП організатор «Вікіманії-2006» та WikiSym 2010, активна в співпраці з бібліотеками, галереями, музеями та архівами (БоГеМА), організатор віківишколів, співавтор книги про Вікіпедію; поточний член Ради повірених Фонду Вікімедіа (з 2013, попередній термін у 2010—12).
Перший адмін і бюрократ хорв. ВП Засновник Вікіданих (розробив пропозицію, зібрав 2 млн. $ пожертв, набрав команду), співавтор першого європейського гранту «Вікімедіа Німеччина» (4 млн. €), співзасновник Семантичного МедіаВікі
працює в Google, де допомагає публікувати контент Freebase у Вікіданих, автор понад 100 наукових статей, керівник комітету Асоціації вільних семантичних даних.
патрульний у бенгальській Вікіпедії член-засновник і скарбник «Вікімедіа Бангладеш», колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC) організатор вікіконференцій
7 років досвіду у фінансовому секторі (начальник відділу кредитів на нерухомість банку), автор публікацій з фінансів
адмін в англійських Вікіпедії і Вікімандрах активний дописувач вікіпроекту Медицина та керівник WikiProject Med Foundation, колишній голова правління «Вікімедіа Канада», працює над медичними перекладами
лікар швидкої допомоги, викладач факультету медицини
патрульний, відкочувач в англ. ВП активний учасник обговорень на сторінках Арбітражного комітету та Запитів до адміністраторів, а також на форумі Wikipediocracy
Адміністратор англ. ВП, ВП мовою суахілі та Мета-вікі, колишній стюард; організатор «Вікіманії-2006»; поточний член Ради повірених Фонд. Вікімедіа (з 2009).
науковий співробітник у Гарвардському Центрі Беркмана, керівник технічного комітету Державної цифрової публічної біблотеки Америки
47.754, найактивніші — Вікісховище (27.498), ВП мовою гінді (10.657)
Адміністратор ВП мовою урду; брав активну участь у запуску Вікіпедії мовою майтхалі, автор блогів про Вікіпедію, організатор віківишколів для студентів
стюард, адміністратор Вікіданих, бюрократ і колишній член Арбкому нідерландської Вікіпедії член «Вікімедіа Нідерланди» та «Вікімедіа Бельгія», організатор віквишколів, співпраці з бібліотеками, галереями, музеями і архівами (БоГеМА) та інших заходів
медик-інтерн, працює в департаменті пластичної хірургії та інструктором з надання першої допомоги
Запрошуємо Вас долучатися до написання та покращення статей в рамках тижня народів Росії, що відбудеться 1 - 15 липня 2015 року.
Чи знаєте Ви про те, що башкирські емігранти після визвольних змагань заснували першу мечеть в Японії, калмицькі - перший буддійський храм у Західній Європі, а татарські у Шанхаї збиралися у приміщенні української Громади? Чи чули щось про такі писемності народів Росії, як анбур, аджам, тодо бічіґ, вагіндра, юкагірське ідеографічне письмо?.. Чи знаєте, що Сибір проголосив незалежність від Росії у липні 1918 року, а зараз більше десяти активістів національних рухів народів Росії є політв’язнями, і декілька з них сидить за підтримку України?
Дізнавайтеся та допоможіть дізнатися іншим! Беріть участь у тижні народів Росії!
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Видалення запиту АД та інформації, що грунтується на АД без будь-яких пояснень якось не по правилам. ВП:БЖЛ передбачає, що «До будь-якої інформації, що може бути оскаржена, має бути вказано надійне, вже опубліковане джерело за допомогою тегів <ref></ref>. Будь-яка дискусійна інформація про живих осіб, для якої не вказано джерел або ці джерела не викликають довіри, має бути негайно вилучена без попереднього обговорення». Я поставив запит джерела для інформацію, яка з мого погляду є сумнівною (публікація статей в енциклопедіях України). З іншого боку, я доповнив статтю інформацією, яка не тільки надрукована в кількох надійних джерелах, та ще й має скан оригіналу документу. Тому не бачу причини для мовчазного видалення. Klip game (обговорення) 05:38, 4 липня 2015 (UTC)
Прохання про сприяння
Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Ну і де «багато граматичних помилок»? Твердження «ліве» - можна і ВП:НО «причепити» для Jbuket'а. Будете вандалити, провокувати ВР - на жаль, буде запит стосовно дій Jbuket'а. Надіюсь, не дойде до того.--Бучач-Львів (обговорення) 13:54, 20 липня 2015 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! Незабаром стартуватиме двосторонній українсько-білоруський тематичний тиждень, який буде проводитися у новому форматі. Прошу ознайомитися з правилами та долучатися! Орієнтовні дати проведення: кінець серпня - початок вересня. Також прошу не не забувати формувати сторінку у білоруській Вікіпедії. Якщо будуть питання, прохання звертатися до мене. --visem (обговорення) 18:21, 21 серпня 2015 (UTC)
АК-2015
Найсвіжіший коментар: 9 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Дядьку Євгене. Хотіла у Вас вияснити у себе кілька цікавих мені речей (бо в майбутньому й сама хочу оцінювати конкурси та згалом).
Ось я побачила, що Ви оцінили мою статю про Віллу Ксенія на 3,4 бали (+0,5 джерела, +0,3 вичерпність, -0,4 помилки, причому багато русизмів. Очевидно, що текст готувався за російськими джерелами), і поряд з цим статю Караїмський національний цвинтар у Севастополі аж в 4 (+0,5 джерела, +0,3 вичерпність, +0,3 оригінальність, -0,1 одруки). Я не сперечатимуся, як є так є, смаки у кожного свої, але
От поясніть мені логіку:
1- стаття написана за 20-30 хвилин на 11 кілобайт оцінюється оригінальністю +3, а стаття яка писалася кілька днів (більше 50 кілобайт)і знайдено багато цікавого і змістовного матеріалу (тато навіфть одних "політиканів" тепр на чисту воду вивів завдяки Миколкиним знахідкам) - зовсім не оцінюється! Це при тому, що в усіх інтернетівських сайтах і третино того матеріалу, зібраного нами не має?
2- Обидвом статтям ставите +0,5 за джерела, це тоді коли в одній їх по правді 2-3 (та ще проставлені аби як), а в іншій набагато більше.
Караїмський національний цвинтар знаходиться поруч з єврейським національним цвинтарем. Через це у різноманітних джерелах можна знайти помилкові зазначення на його розташування. Караїмське кладовище знаходиться нижче, ближче до вулиці Пожарова[1]
Миколка найшов дуже характерний приклад із брехливого сайту Новорос покладене зсилка - а тепер зайдіть на ту статю і знайдіть хоч одне речення схоже на цей абзац - для чого тоді така зсилка, аби-як.
3- Тато мені наказував вікіфіковувати статті ретельно, бо лише роки - курам на сміх. То навіщо я годинами сиджу над текстом ставлю посилання (на різні статі у вікіпедії - по 50-100 на статтю), ставлю різні [ ], [ —], [ ] та категорії (уже навчилась) - коли можна тупо роки в дужки поставити і все - файна стаття виходить.
4- Тепер про вичерпність: Ви вважаєте, що статя з 54 000 вичерпна лише на +0,3, а статя з 9000 також на +0,3. Це що знущання наді мною і Миколкою, чи насміхання. Та в статтях на якіє ті два посилання - і то більше матеріалу, а якщо полазити по інтернету та знати трохи історії караїмів то можна і на 20-30 кілобайт написати, було.
5- А тепер про помилки. Так вони в мене є, бо навіть після 3 і 4 читання я їх виловлюю (тиму пару статей на добрі тато заборонив ще висувати), але мені 15 років і я ще вчуся, і деякі правила ще не закарбувалися (особливо на письмі), та й з перекладом ще мушу працювати (хоч матеріал спершу вичитує тато або бабця, тому там є трохи слів мені не зрозумілих:). Тому погоджуюся коли мені ставлять мінус при помилках. АЛЕ у мене ж не має в кожному реченні по 2-3 помилки, та ще й дитячих). А Ви в статті на 50 000 кладети за помилки -0.4.. тоді як в статті на 9 000 кладети лише -0,1? коли в ній у кожному реченні по 2-3 помилки (а ви пишете - лише одруки?). Більше 15 помилок на 6-7 простих речень (для 3-класника - бо половину Миколка показав:))?
Караїмський цвинтар виник[2] через наполегливість караїмської громади Севастополя[3] в середині ХІХ століття, після Кримської війни [4] 1856 році. Під час досліджень цвинтаря було виявлено, що перше[5] з прочитаних датувань[6] поховання відноситься до 1863 року. На початку ХХ століття на гроші караїмського мецената Йосипа Бурназа було споруджено будинок для охорони цвинтаря та проведення обрядів караїмами. Ці приміщення були знесенні [7] 1999 р.[8] при будівництві АЕС. Вперше кладовище було нанесен[9] на генеральний план Севастополя [10] 1887 році. Землетрус 12 вересня 1927 року[11] а потім і сильна злива[12] у вересні 1928 р.[13] нанесл[14] значні пошкодження [3] [4]. Кладовище було закрите [15] 1965 р. [5]. 11 листопада 2010 року вандали сплюндрували караїмське кладовище Севастополя[6]. Станом на 2015 р.[16] караїмський національний цвинтар знаходиться у занедбаному стані.[17]
Дядьку Євгене, я не є така дуже приспіклива дівчина, бо сама часто помиляюся, але коли я працюю, а бачу що інші халявлять і їм за те більше цукерків насипають, то починаю обстоювати свою працю. Вибачте, що може не так все сприйняла, бо то пізня вже година і емоції, але ж - тато каже за правду треба боротися, бо коли спустиш трішки сядуть на голову (як тут) і вважатимуть що хитрістю та брехнею можна жити (і Янукович тому найкращий приклад). Чесно, спочатку руки опускалися (особливо коли за татові "яблука" били), а тепер зрозуміла, як багато зробила (і корисного, не крадучи-перекладаючи чужі тексти) - тому далі працюватиму, незважаючи на зневіру, що правди не має.
Вибачте, якщо щось не так, сподіваюся ще заграю Вам на бандурі гарної пісні. Добраніч!
Доброго дня, Даринко! Ну зовсім необов'язково було аж так багато тексту присвячувати цьому питанню, особливо, якщо зважати на те, що 0,6 бала різниці фактично не впливають на підсумковий результат. Поясню свої оцінки коротко. Серія статей про вілли не отримала від мене балів за оригінальність за однакові великі шматки тексту в кожній із них (напр. розділ "Передісторія" та ін.). Щодо помилок, зокрема, у статті про цвинтар, - я не рахую скільки балів знімати за їх кількістю (як у школі). І цей принцип у оцінюванні статей Вікіпедії, на мою думку, хибний. Тому у мене є власні критерії, за якими у підсумку отримали -0,4 та -0,1 відповідно. Але, якщо раптом у підсумку якогось тижня ціна перемоги буде меншою, ніж один бал, обіцяю підкорегувати свої оцінки з детальним обґрунтуванням.
P.S. А руки опускати і справді не варто, що б не траплялося. Тим паче, що подібні конкурси - лише лотерея, в якій багато чого залежить від суб'єктивних чинників. Тому дякую за звернення. За правду варто боротися завжди. Але слід пам'ятати, що іноді правда може відрізнятися від істини... Бажаю успіхів! Щиро!!! --Jbuket (обговорення) 15:33, 26 серпня 2015 (UTC)
Доброго дня, дядьку Євгене.
Ви трішки мене не зрозуміли (тому й пишу щоб порозумітись), не заради призів якихось я тут як риба об лід два місяці билась.
1- Видно мені треба було в обговореннях написати навіщо в кількох статтях я дала схожий текст (бо ми про це з батьком обговорювали) Що стосується передісторії – то тато казав що вона обов’язкова, особливо якщо дивитися на те, що ніхто її не знає, тому постійно повторюють неправду про те, що Крим «ісконнна русская земля». Адже це неправда. Звичайно в історичних текстах є справжні факти, але хто зараз читає історичні матеріали (навіть у школі у нас все коротко, і на самостійне вивчення) . Тому тато настояв, що ця передісторія має бути в кожній статті (бо це факти, незаперечні), тим більше що воно в стислій формі, а в «Курорті Новий Сімеїз» воно розписано детально. Бо подивіться на наші попередні статті, читаєш, і виходить що справді там були лише росіяни, або вони виросли як гриби і одразу там все зацвіло і запахло.
2- Що стосується інформації про те, як Ленін конфіскував вілли, то цю інформацію ВЗАГАЛІ ніхто не подавав детально – тому що не знали, а просто вказували і все. Так, цю згадку знайшов Миколка, десь на 10 сторінці пошуковика, потім почав детальніше шукати і знайшов більше інформації, яку лише одиниці краєзнавців пишуть, решту в Криму не подають, бо бояться правди. І ми пів дня вишукували це, узгоджували з татом і вийшов такий детальний розпис. І тато сказав, що це має бути в КОЖНІЙ статті, щоби знали правду, лише слідкувати за уточненою інформацією (бо одні вілли одразу конфіскували, а в інших власники йшли на співпрацю з комісарами, а в інших заселяли комісарів) – і я за цим слідкувала. Тому точнісіньких абзаців не було.
3- Виходить дядьку Євгене, мене за мої ж знахідки і було бито. Тоді як інші дописувачі (особливо статей про вілли і палаци) навіть цього не знають і не утруждали себе поцікавитися цим. Отак переклали без розділових знаків і пішли далі, а ми по 2 дні витрачаємо шукаючи і переповідаючи нову й цікаву інформацію – а нас за це ще й бють
4- А тепер про примітки, ще одне таке суперечливе питання (за яке мене картають, але чомусь ніхто не запитав навіщо я так роблю). Так як я багато читаю, та люблю літературу і, не раз, доводилося читати різні книжки, і мене дуже бісить, коли автори ставлять числові примі точки, а пояснення виносять аж на кінець книжки, і вже після 3-5 сторінок читання вже за примітками не ходжу ніколи (це я, яка любить читати, а що казати за інших). Тому, коли навчилась проставляти в укр-вікі примітки з поясненням, я одразу почала писати, як вважаю щоби було змістовно і читач не відволікався на лазання до низу статті, а потім ще переходом, щораз, на інші сайти. Так, мої примітки трохи розширеніші, від звичайних, бо в тексті часто я переказую інші моменти і суть, а примітки використовую як підтвердження думки і розширення її (десь цитування, десь листування, десь уточнення чи цікавий факт) щоби не відволікати від тексту. Ось така моя мета проставляння приміток, і зовсім не для галочки (як в багатьох), оскільки ще й перекладаю ті примітки і вичитую (саме працюю над ними теж).
5- Ну а що стосується помилок, то скажу, як тато: «не вмієш .. – не сідай», бо побачила що в укр.-вікі так багато неграмотних текстів та дописів, що жах. Правда, сперечаються між собою саме ті хто хоч трохи правильно пише, а за тими хто в 5 рядках робить 20 помилок, ніхто не дивиться. Звичайно помиляються всі і помилки на те, щоб їх виправляти (і в мене їх чимало), але ж повністю неграмотні тексти пропускати та ще й хвалити – ми собі гірше робимо (бо хтось пізніше таки витратить свій час, щоби поправити ту одну ту статтю, але ж попередній автор, за той час, наклепає ще 3-5 таких статей – як вчасно нам в школі показували арифметичну прогресію), що й доказують деякі статті цього конкурсу. Миколка любить порпатися в інтернеті, то він показав мені, що з 15 авторів статей лише кілька повернулися і виправили помилки, на які вказали судді, а інші, навіть оком не зморгнули – клепають далі
Тапер про правду, дядьку Євгене, якби мені було не цікаво в укр.-вікі, і було все до лампочки – аби лише накопіпастити-накрасти інформації, то я би уже за місяць 300 статей шпокнула і нічого не питалася.
Але я взяла участь в конкурсі, щоби себе перевірити і доказати батькові та іншим що можна головою (РОЗУМОМ) добитися успіху, а не двома пальцями і трьома клавішами (Транслейт:)
Тому і мовчала та писала, але коли побачила що для укр.-вікі стало важливим саме «три пальці-три клавіші», тоді я і запротестувала. Бо так не можна, ставити на одну сторону: роботу в 2-3 дні і 20-хвилинне беззмістовне перебирання пальчиками. Дойшло до того, що більше половини робіт в цьому конкурсі , по чесному, треба переписувати або викидати (бо передерті з російської вікіпедії чи 1-2 сайтів, часто слово в слово та ще й укорочені!). Ви подивіться, в перші тижні писали цікаві і не передерті статті кілька дядьків та тіток, а потім вони перестали це робити, не догадуєтеся чому? А я вам скажу, бо щоб написати хорошу статтю треба 1-2 дні, а щоби вкрасти/перекласти вистачає 20-30 хвилин (Миколка – в двох статтях експериментував і доказав:). Коли я то побачила, ще більше загорілася, щоби в цьому конкурсі були якісні, а не перекладені статті. Але коли судді почали не помічати таких перекладів, та ще й вихваляти – це вже понад край. Справді не хочеться працювати.
Але тато застерів: «доказуй роботою», і якщо я здамся, перестану писати, потім інші перестануть писати і наша укр.-вікі стане – передертою-краденою зовсім (бо з 1000000 статей лише 50-70 тисяч будуть написані з головою). Ось така моя правда, дядьку Євгене, мені уже навіть встидно, що коли буду розказувати про конкурс, то знайомі, читаючи інші статті (крім моїх чи Нестеренко чи Білецького - 25% з усіх статей)– засміють всю цю нашу ініціативу, маєте догададатися чому. Ось така я максималістка.
А що стосується істини, то знаєте яка зі всього цього істина. Ми робимо цей конкурс щоб підтримати наших українських кримчан і показати-розказати світу (і Україні) що Крим – український, незважаючи що Путін його вкрав. І напротивагу Путіну-злодію, ми доказали, що укр-Вікі… також може красти (статті, інформацію). О, ми ж табличку ставимо перекрадена з рос.вікі, а Путін теж тішиться своїми табличками . Сумно, але так і вийшло (але ж Ви судді конкурсу, могли це зупинити, а не зробили того, чомусь – мені так здається). Тому конкурсна істина укр-вікі:
«Путін-злодій вкрав, а ми теж уміємо красти» (і це не гіркий жарт)
А писати я буду далі, не зламалась, правда менше (бо в трьох школах навчаюсь і в музичній випускний клас), але ті статті передерті треба буде комусь переписати – повністю (караїмські потрохи буду вилучати і переписувати, а інші, хто перепише? І через скільки років?). Не тримайте зла на мене, трішки наболіло за два місяці, ось і висловилася. З повагою, Даринка.
Ну от і добре. Радий, що моя СО допомогла висловити наболіле. Дійсно, Крим вартий того, щоб доводити його українськість у будь-який спосіб. І цей конкурс лише один рівень. Зараз, приміром, у нас є ще й інша проблема: У російській частині міжнародного конкурсу ВЛП буде Крим. Багато суперечок з цього приводу є й у кнайпі, і на сховищі, і в фейсбуку, і в офіційному листуванні...
Я справді ціную Твою наполегливість у цьому конкурсі (можеш побачити з попередніх оцінок), але, на жаль, важливими залишаються також кількісні показники щодо числа статей. І тут без перекладів ніяк. Бо російську вікі з території України й досі переглядають втричі більше лише тому, що там більше статей... Думаю, варто перервати це обговорення до того самого дня, коли Ти зможеш заграти мені на бандурі, а я подарую Тобі якусь зі своїх книжок. Щасти! --Jbuket (обговорення) 16:57, 27 серпня 2015 (UTC)
після того Amakuha зробить фінальні таблички (станом на кінець конкурсу). церемонія нагородження планується на 17 — 18 жовтня 2015 року (субота/неділя), тому бажано перевірити максимально швидко, адже ще потрібно буде переможців запросити, призи купити. дякую! --アンタナナ14:04, 29 вересня 2015 (UTC)
Удаление статьи "Федорук, Анатолий Петрович"
Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
На форуме админов уже даже успели придраться даже к моему логину, хотя это не самопиар, просто решил не по IP, а залогинится для создания статьи. Mer bucha (обговорення) 20:27, 18 жовтня 2015 (UTC)Mer bucha
Доброго дня! На жаль, спільнота української Вікіпедії не має впливу на процеси, що відбуваються в російській Вікі. Для Росії особа мера Бучі цілком може бути не значимою, на відміну від України. Тому не звертайте уваги на те, що відбувається в рувікі, а краще розвивайте українську Вікупедію. --Jbuket (обговорення) 06:27, 19 жовтня 2015 (UTC)
_-_Prometheus_-_KMSK_Brussel_25-02-2011_12-45-49.jpg)
