Ніс (син Пандіона)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ніс (значення).

Ніс
Посада	цар Афін^[d] і цар Мегари^d
Батько	Пандіон[1]
Брати/сестри	Егей[1][2]
Діти	Скілла[3][1], Еврінома, Іфіноя^[d] і Бізант

Ніс (грец. Νίσος) — син Пандіона (варіант: Ареса), мегарський цар.

За його іменем отримала назву головна гавань Мегар — Нісея.

За легендою на його ріс особливий, пурпуровий (за іншою версією — золотий чи фіолетовий) волос, який нібито робив його непереможним. Про цей дивовижний секрет знали лише найближчі родичі Ніса. Коли Мегари взяв в облогу Мінос, донька Ніса Скілла побачила критського володаря з муру міста, закохалася в нього і вирішила допомогти. Вночі вона підкралася до поснулого батька, зрізала з його голови пурпуровий волос. Збергігся і прозаїчніший варіант легенди, в якому йдеться не про безтямне кохання, а про банальний підкуп — критяни нібито пообіцяли Скіллі золото в обмін на зраду[4].

Позбавлений магічного захисту Ніс загинув у битві і був обезголовлений Міносом.

Міф про Ніса — стародавня народна казка про чарівне волосся, яке робить героя нездоланним[5][6][7][8][9][10].

Примітки

1. Н. О. Нис // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXI. — С. 161.
   d:Track:Q23892936d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24469032d:Track:Q15076182
2. Эгей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 145–146.
   d:Track:Q23892991d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24503557
3. Любкер Ф. Nisus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 923.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q45202250d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
4. Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.11-12
5. Плутарх. Моралії, 4.21.16.
6. Гесіод. Каталог жінок, фрагмент 7.
7. Аполлодор. Бібліотека, 3.15.6.
8. Нонн Панополітанський. Діонісіака, 25.150.
9. Есхіл. Хоефори, 610.
10. Овідій. Метаморфози, 8.90.

Джерела

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.