|
Ніжинська фортеця
Ніжинська форте́ця (Ні́жинський за́мок) — комплекс фортифікаційних споруд і оборонних об'єктів міста Ніжина. Існувала в 1625—1797 рр. на лівому рівному березі річки Остер. Хронологія1618 — згідно з Деулінською угодою вся Сіверська земля з Черніговом і Ніжином потрапляє під владу Речі Посполитої. Ніжин став центром Ніжинського староства Київського воєводства. 1625 — внаслідок політики польського короля Сигізмунда III Вази щодо укріплення основних міст, на місці старого городища зведено нове місто з земляною цитаделлю та укріпленням. Ніжинський замок збудовано на лівому рівному березі річки Остер на основі фортифікаційних укріплень часів Київської Русі. У фортеці дислокується шляхетський гарнізон.  1648 — зусиллями громадян і козацько-селянського загону Ніжин було визволено, він став центром Ніжинського полку, а Ніжинський замок — його цитаделлю. 1659 — під час Московсько-української війни місто намагалися здобути московські війська на чолі з воєводою Г. Ромодановським. Московити зазнали втрат у бою з козаками та татарами та були змушені відмовитись від планів штурму фортеці. 1665 — замок, обнесений земляним валом, захищало 11 дерев'яних веж, на 10 з них було встановлено гармати. Зовні місто оперізував високий земляний вал, зміцнений частоколом з Київською, Чернігівською, Московською і Крупичпільською брамами. Перед валом із півдня на захід тягнувся широкий і глибокий рів, який упирався своїми кінцями на сході і на півночі міста в річку Остер. Природною перепоною з півночі і сходу була сама річка. До міських брам вели перекинуті через рів мости, що легко розбиралися. 1667 — Г. Ромодановський вирушив на утихомирення козаків, що виганяли російських воєвод, й віддав Ніжин на розграбування солдатам, а потім спалив місто. За допомогою царя місто відбудувалося знов дуже скоро; декілька пізніше була відновлена і його фортеця. Протягом другої половини XVII — першої половини XVIII століть Ніжинський замок багато разів ремонтувався. 1745—1749 комендант цитаделі полковник Наковальнін під керівництвом французького інженера підполковника Даніеля де Боскета перебудовує фортецю в «манері Вобана». В архівних матеріалах зберігся «План Нежинской крепости с ближним строением», датований 1749 р., на який нанесено також частину міської території з садибами. Підписаний Даніелем де Боскетом.  Замку було надано геометрично правильних обрисів — витягнутого понад річкою п'ятикутника. На кутах споруджено 5 бастіонів. Кути укріплення винесені вперед з таким розрахунком, щоб забезпечити прямий і фланговий вогонь вздовж рову і валу цитаделі. Фаси, тобто частини оборонної огорожі, відповідали напрямку вогню. До замку прибудовано форт, який тримав під прицілом південно-східні, південні та південно-західні ділянки прилеглої місцевості, оскільки ця частина цитаделі не мала перед собою такої перепони для ворожого наступу, як річка. Глибшим і ширшим став рів, а землею з нього надсипали вал. Межі замку проходили цілим берегом Остра від мосту проти сучасної вул. Московської на схід, далі вул. Покровською, площею Марії Заньковецької і вул. Московською до Остра. В'їзд до замку вів через міст над ровом і через бастіон проти сучасної вул. Гоголя. З північного боку цитаделі був вихід на берег Остра.
Згідно з описом, на території замку розміщувалися:
Озброєння складалося з гармат різної ваги, при чому його основу становили важкі гармати. За даними 1766 р., житлові будинки в цитаделі розташовувались на двох вулицях. Перша йшла від в'їзду до замку проти Миколаївського собору до бастіону проти Покровської церкви. На цій вулиці було 20 хат з подвір'ями і 13 без них, на другій вулиці, відповідно, 14 та 10. Мешкали там солдати, їх вдови, ремісники, купці тощо. Поруч з планом подано список 63 міських будівель, які від замкового рову знаходились ближче 20 саженів і своєю наявністю порушували нові вимоги щодо оборонної зони перед укріпленням. Зокрема, із західного боку (від вул. Червоних Партизанів), неподалік рову, розташовувались «кузницы гарнизонные и солдатские дворы, построены прежними воеводами и комендантами от давних лет». У описі Міський магістрат увійшов у заборонену зону, а отже підлягав знесенню! 1764 — за штатами було скасовано постійний гарнізон і посаду коменданта ніжинської фортеці, й вона повернулася у відання Ніжинського козацького полку.  1782 — він був реорганізований в регулярний карабінерський полк, а його адміністративна територія відійшла до складу Чернігівського намісництва. Фортеця поступово була занедбана 1797 — внаслідок пожежі, коли в місті згоріло понад 100 будинків, Замок зазнав великих руйнувань. Згодом вали розрівняли, засипали рів. 1803 — згідно з планом забудови міста, Замок відведено під ринок. З того часу в дещо зменшених розмірах його територія використовується за цим призначенням. Північний вал замку ще й тепер частково простежується з набережної річки Остра біля спортивного комплексу. Див. також
Література
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
