Нурґюль Єшільчай (тур. Nurgül Yeşilçay) (нар. 26 березня 1976) — турецька театральна та кіноактриса.
Біографія
Народилася в Афьонкарагісарі, Туреччина, в 1976 р. Вивчала драматичне мистецтво в Державній консерваторії університету Анадолу в Ескішехірі. Після її закінчення виконала кілька головних ролей на сцені, в тому числі Офелії в Гамлеті й Бланш Дюбуа в Трамваї бажань. Покинувши театр, досягла ведичезного успіху в трьох турецьких телевізійних драмах. Дебютувала в 2001 р. у комедійно-драматичному фільмі Водоспад. Виграла нагороду за «Найкращу жіночу роль» на 45-му золотому кінофестивалі Анталії.
Фільмографія
Фільм
|
Рік
|
Назва
|
Роль
|
Примітки
|
1998
|
Все буде добре
|
Медсестра
|
|
2001
|
Водоспад
|
Нерґіс
|
|
2002
|
Втеча мумії
|
Фатьма
|
|
2003
|
Особняк з виноградними лозами: Життя
|
Бахар
|
|
2004
|
Казки про Стамбул
|
Саліха
|
|
2005
|
Саморобна наречена
|
Костак Еміне
|
|
2007
|
Адам та диявол
|
Хаджер
|
|
2007
|
На краю раю
|
Айтен Озтюрк
|
|
2008
|
Совість
|
Айданур
|
|
2009
|
7 чоловіків для Хюрмюз
|
Хюрмюз
|
|
2011
|
Чінара
|
Сонай
|
|
2013
|
Червоне кохання
|
Назлиґюль
|
|
2013
|
Şanzelize Hırsızı
|
Надя
|
|
2014
|
Ніч
|
Сюзен
|
|
2014
|
Скоро
|
Медсестра
|
|
2016
|
Другий шанс
|
Ясемін
|
|
2017
|
Чудовий джин
|
Діляра
|
|
2020
|
Друзі по району
|
Ількнур
|
|
Серіал
|
Рік
|
Назва
|
Роль
|
Примітки
|
1998
|
Друга весна
|
Ґюльсюм
|
|
2001
|
90-60-90
|
Деніз
|
|
2002-2003
|
Особняк з виноградними лозами
|
Бахар Карадаг
|
|
2004
|
Острів ангелів
|
Айше
|
|
2005
|
Надія та віра
|
Арзу Парлак
|
|
2006
|
Невістка Езо
|
Езо Ґюндогду
|
|
2010
|
Любов та покарання
|
Ясемін
|
|
2011
|
Без тебе нічого не можливе
|
Ферьяль
|
|
2012
|
Султан
|
Султан
|
|
2013
|
Ґаліп Дервіш
|
Шейда Сьонмез
|
|
2013
|
Вбивство
|
Зехра Кая
|
|
2014-2016
|
Уламки щастя
|
Ґюльферен Ґюрпинар
|
|
2016-2017
|
Величне століття. Нова володарка
|
Кесем Султан
|
|
2018
|
Майбутня зірка
|
У ролі самої себе (ведуча)
|
|
2018-2019
|
Ґюльпері
|
Ґюльпері
|
|
2020
|
Спокута
|
Зейнеп Ґьокмен
|
|
2022
|
До останнього подиху
|
Міхрі Озбайден
|
|
2023
|
Прощальний лист
|
Алянур Їлдиз
|
|
Нагороди
Примітки
Посилання