Новокаїнова блокада

Новокаїнова блокада — один із видів блокад, що є методом лікування з використанням впливу на периферичні елементи нервової системи лише новокаїну.

Історія

Запропонована 1929 року радянським хірургом О. В. Вишневським. Новокаїнова блокада ґрунтується на використанні регулювального впливу нервової системи на перебіг фізіологічних та патологічних процесів. Дія її полягає у виключенні й одночасному слабкому подразненні елементів периферичної нервової системи, що створює сприятливі умови для запобігання розвиткові захворювання або легкого його перебігу (поліпшення умов живлення пошкодженого органу та організму в цілому, припинення надходження больових імпульсів від місця травми або запалення до центральної нервової системи та ін.)

Види

Залежно від місця та способу проведення розрізняють новокаїнові блокади:

  • шийну або вагосимпатичну,
  • поперекову (паранефральна),
  • тазову (внутрішньотазова за Селівановим-Школьніковим),
  • футлярну,
  • міжреберну,
  • (блокаду) нервів вогнища захворювання чи ушкодження (паравертибральну, місця перелому, циркулярну та інші).

Застосування

Новокаїнова блокада застосовується при гострих запальних процесах різної локалізації, трофічних виразках, виразках шлунка та 12-палої кишки, опіках, обмороженнях, травмах мозку, нирковій кольці. Особливе значення має новокаїнова блокада для профілактики та лікування травматичного шоку.

В хірургії, під час операцій на органах ШКТ, також можуть використовувати новокаїнові блокади брижжі кишечника.

Джерела