Новики (Тернопільський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новики.

село Новики
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Збаразька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040150350094700
Основні дані
Засноване	1493
Населення	404
Територія	1.193 км²
Густота населення	338.640 осіб/км²
Поштовий індекс	47341
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°43′14″ пн. ш. 25°41′31″ сх. д.
Водойми	Гнила, Гніздечна
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Збараж
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Новики
Новики
Мапа
Новики у Вікісховищі

Но́вики — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на південному заході району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Опрілівці та Чумалі.

Населення — 390 особи (2014).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	486	99.8%
російська	1	0.2%
Усього	487	100%

Історія

Перша писемна згадка - 9 липня 1463 року. У Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл, що відійшли князям.

Зокрема, Семену Васильовичу – містечко Колодно і села Добриводи, Іванчани, Новики, Олишківці, Гніздичне, Шимківці, Глубичок та інші села. Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

Назва походить, за переказами, від відродженого села на місці того, яке спалили татари, – нове поселення. У 1518 р. село власність Тетяни Гольшанської, дружини К. І. Острозького; після її смерті – Острозьких. У 1890-х рр. функціонували фільварок, млин, 2 крамниці та корчма.

У 1914 р. в селі – 580 жителів. В УГА воювали понад 40 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта”, "Січ", "Луг", "Сільський господар" та іних, а також кооператива, молочарня і хор. У 1925 р. працював млин Є. Чернявського. Відомо, що в 1932 р. діяла однокласна школа. Протягом 1934–1939 рр. село належало до ґміни Доброводи.

6 липня 1941 р.– 5 березня 1944 р. Новики – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 18 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – 24 особи; криївка була у господарстві С. Герасимишина. 3 серпня 1948 р. вояки УПА спалили колгоспні будівлі[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].

Пам'ятки

Церква святого Димитрія Солунського

Є церква святого Димитрія Солунського (1909, кам'яна; протягом 1961–1989 – закрита радянською владою)

Споруджено братську могилу 14 воїнам Червоної армії, які загинули навесні 1944 р., пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.).

На східній околиці села розташоване урочище, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення "Провалля" (4,7 га). Є два ставки.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, 2 торгових заклади; земельні паї орендують ТОВ "Агродар" і ТзОВ "Агрокомплекс". Є залишки млина, розібраного у 1980-х роках.

Відомі люди

У Новиках народилися:

• Микола Сосновий (1965 р. н.) - співак, автор пісень,
• Олексій Сухий (1957 р. н.) - доктор історичних наук;

Проживав член повітової екзекути ОУН Михайло Рущак (1905 р. н.).

Галерея

• 
  Церква Святого Димитрія Солунського
• 
  Школа
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Старий цвинтар

Примітки

1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
2. Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN 978-966-457-228-3. OCLC 923179274.
3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

• Уніят В. Новики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 639. — ISBN 966-528-199-2.
• Уніят В. Новики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 289—290. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Nowiki (pow. zbaraski) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 237. (пол.)
• Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53