Нобуко Йосія

Йосія Нобуко
吉屋 信子
Народилася	12 січня 1896(1896-01-12) Ніїґата, Японія
Померла	11 липня 1973(1973-07-11) (77 років) Камакура, префектура Канаґава, Японія ·колоректальний рак
Країна	Японія  Японська імперія
Національність	японка
Діяльність	письменниця
Мова творів	японська
Жанр	романтична проза
Нагороди	Kikuchi Kan Prize^d (1967) Female Literary Award^d (1951)
Нобуко Йосія у Вікісховищі

Нобуко Йосія (12 січня 1896(1896-01-12) , Ніїґата  — 11 липня 1973(1973-07-11) , Камакура, Префектура Канаґава ) — японська письменниця, що працювала у періоди Тайсьо та Сьова. Була однією з найбільш комерційно успішних і плідних письменниць сучасної Японії, що спеціалізувалася на серійних любовних романах і художній літературі для юнок, а також була піонеркою японської феміністичної та лесбійської літератури. Кілька її історій знято у фільмах.

Життєпис

Йосія народилася в місті Ніїґата, префектурі Ніїґата, проте виросла в містах Моока і Тотігі префектури Тотігі. Через те, що батько був соцпрацівником, сім'я часто переїжджала з місця на місце[1]. І батько, і мати походили зі старовинних самурайських родин[2]. Йосія Нобуко була молодшою ​​дитиною в родині та єдиною дочкою. Ще в підліткові роки почала захоплюватися письменництвом[1].

Йосія не приховувала стосунки з партнеркою Тійо Моммой і охоче погоджувалася на численні інтерв'ю. Протягом війни жила в Камакурі; у 1962 році побудувала собі дерев'яний будинок і сад у традиційному японському стилі, котрі заповіла муніципалітету Камакури для облаштування культурно-освітнього центру для жінок. Нині в будівлі розміщується Меморіальний музей Йосії.

Йосія Нобуко померла в Камакурі 11 липня 1973 року від колоректального раку.

Кар'єра

У своїх книгах Йосія активно використовувала опрацювання сучасної сексології. Одина з перших її збірок, «Хана моногатарі» (花 物語, «Квіткові історії», 1916—1924), що складалася з п'ятдесяти двох романтичних оповідань, здобула популярність серед студентської аудиторії. Більшість історій було присвячено романтичним захопленням між дівчатами (есу), — нерозділеним коханням з нещасливим фіналом[3][4].

Твір «Янеюра але нісьодзьо» (屋 根 裏 の 二 處女, «Двоє дівчат на горищі», 1919) — наполовину автобіографічного характеру, розвідає про стосунки авторки з сусідкою по студентському гуртожитку, у фіналі якого дівчата вирішують прожити разом все життя.[5] Ця розповідь неприховано демонструвала феміністську спрямованість Йосії, а також її гомосексуальну орієнтацію. Розповідь «Ті але хате маде» («На краю землі», 1920), що удостоїлась літературної премії Осакського журналу «Асахі сімбун», піддавалася деякому християнському впливу.

У 1925 році Йосія почала видавати власний журнал «Чорна троянда», що проіснував всього вісім місяців[3]. З цього періоду Йосія стала представляти кохання між жінками як «сестринство» на додаток до кохання до чоловіка, завдяки чому її проза могла не вважатися непристойною; кохання між дівчатами представлялося як платонічне почуття, що зникало після шлюбу[4][6].

Інші відомі роботи Йосії — «Жіноча дружба» (1933—1934), «Чоловіча цнотливість» (良人 の 貞操, 1936—1937), «Диявольське полум'я» (鬼火, 1951), «Сімейство Атака» (安 宅 家 の 人 々, 1964—1965), «Жінки Токугава» (徳 川 の 夫人 た ち, 1966) і «Дами будинку Тайра» (女人 平 家, 1971).

Тексти Йосії відрізняються великою кількістю звуконаслідовальної лексики, знаків оклику, сцен у незвичайних місцях — на горищах, верандах тощо, що створюють виразну мелодраматичну атмосферу.

Примітки

1. Schierbeck, Sachiko Shibata; Edelstein, Marlene R. (1994). Japanese women novelists in the 20th century: 104 biographies, 1900–1993. Museum Tusculanum Press. с. 88—91. ISBN 9788772892689.
2. Robertson, Jennifer (2002) «Yoshiya Nobuko Out and Outspoken in Practice and Prose» in Anne Wathall e.d. The Human Tradition in Modern Japan pp. 155—174 ISBN 0-8420-2912-5
3. Dollase, Hiromi (2003). Early Twentieth Century Japanese Girls' Magazine Stories: Examining Shōjo Voice in Hanamonogatari (Flower Tales). The Journal of Popular Culture. 36 (4): 724—755. doi:10.1111/1540-5931.00043. OCLC 1754751.
4. Suzuki, Michiko (August 2006). Writing Same-Sex Love: Sexology and Literary Representation in Yoshiya Nobuko's Early Fiction. The Journal of Asian Studies. 65 (3): 575. doi:10.1017/S0021911806001148. Архів оригіналу за 1 лютого 2008. Процитовано 9 вересня 2017.
5. Tsuchiya, Hiromi (March 9–12, 2000). Yoshiya Nobuko’s Yaneura no nishojo (Two Virgins in the Attic): Female-Female Desire and Feminism. Homosexual/Homosocial Subtexts in Early 20th-Century Japanese Culture. San Diego, CA: Abstracts of the 2000 AAS Annual Meeting. Архів оригіналу за 21 лютого 2001. Процитовано 24 лютого 2008.
6. Suzuki, Michiko (2009). Becoming Modern Women: Love and Female Identity in Prewar Japanese Literature and Culture. Stanford University Press. ISBN 978-0804761987.

Бібліографія

• Frederick, Sarah. "Women of the Setting Sun and Men from the Moon: Yoshiya Nobuko's Ataka Family as Postwar Romance."U.S. — Japan Women's Journal, English Supplement 23. 2003.
• Frederick, Sarah. "Not that Innocent: Yoshiya Nobuko's Good Girls in Jan Bardsley and Laura Miller eds. Bad Girls of Japan. Palgrave, 2005.
• Mackie, Vera. Feminism in Modern Japan: Citizenship, Embodiment and Sexuality. Cambridge University Press (2003) ISBN 0-521-52719-8.