Не купуй (проєкт)
«Не купуй» (також «Не купуй нічого»; англ. Buy Nothing Project) — це міжнародний проєкт, утворений як глобальне об'єднання груп у місцевих громадах, який заохочує дарування (або переробку) споживчих товарів і послуг (так звані «самоподарування»[1]), на противагу звичайній комерції. Заявлена мета проєкту «Не купуй» полягає в тому, щоб «відкинути модель дефіциту нашої готівкової економіки на користь творчого та спільного розподілу достатку навколо нас»[2]. Проєкт почався 2013 року в місті Острів Бейнбридж, штат Вашингтон[1], як кампанія у Facebook (і зараз існує як у мережі Facebook, так і як окремий незалежний додаток), створивши місцеві групи в США та інших країнах[3], станом на 2023 рік налічує 7,5 мільйонів послідовників[2]. Глобальний і місцевий впливНа місцевому рівні кожна група проєкту «Не купуй» може внести суттєвий внесок у запобігання утворенню та зменшення відходів[4], але фактичний вплив місцевих груп проєкту не вимірювався та не досліджувався. На веб-сайті проєкту зазначається, що оскільки карта груп була заснована на існуючих межах громад у США, а на ці межі вплинули соціально-економічні відмінності та практики, такі як «червоні лінії», карта «почала узгоджуватися з несправедливими межами, включаючи історичні „червоні лінії“, і це узгодження посилило ці несправедливості»[5]. Влітку 2020 року проєкт пройшов «капітальний ремонт з рівності» для диверсифікації місцевих груп. Керівниця однієї з них у Міннеаполісі, штат Міннесота, сказала: «Було важко диверсифікувати наші групи, тому що наші групи відображають наші райони, а наші райони в Міннеаполісі в основному сегреговані»[6]. Організація та ціліПроєкт «Не купуй» заохочує місцеві громади зосереджуватися на покращенні ситуації в громаді, в якій вони живуть[7], тримаючи групи невеликими й місцевими, щоб мінімізувати відстань, яку потрібно долати, щоб забрати речі[8]. Відвертої критики споживацтва немає, але цілі проєкту включають економію грошей і зменшення відходів[9]. Співзасновниці проєкту, Ребекка Рокефеллер (англ. Rebecca Rockefeller) і Лісл Кларк (англ. Liesl Clark)[10], кажуть, що це не просто переробка: це спосіб стимулювати економіку дарування і будувати спільноту[11]. Очікується, що члени дотримуватимуться правил і місії проєкту[12], хоча деякі групи та лідери груп адаптують правила, щоб вони краще відповідали місцевій громаді, проєкту у якій вони хочуть координувати[5]. Членство обмежується особами, які досягли повноліття відповідно до законодавства країн, де діє група[5]. Виноски
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia