Неплюєв Іван Іванович (1802-1858)

Неплюєв Іван Іванович
Художник Б.-Ш. Мітуар.
Іван Неплюєв з дружиною та старшими дітьми (1830-ті роки)
Народився8 травня (26 квітня) 1802(1802-04-26)
Санкт-Петербург
Помер7 листопада (26 жовтня) 1858(1858-10-26) (56 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Російська імперія
Alma materПажеський корпус
Знання мовросійська
РідНеплюєви
БатькоIvan Neplyuyevd
МатиNatalya Samarinad
У шлюбі зBerta von Diebitschd
ДітиНеплюєв Микола Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Неплюєв.

Іван Іванович Неплюєв (нар. 8 травня [26] квітня 1802[1] — пом. 7 листопада [26] жовтня 1858) — полковник Київського гусарського полку з роду Неплюєвих. Правнук засновника Оренбурга, адмірала І. І. Неплюєва.

Життєпис

Іван Неплюєв народився 1802 року в сім'ї сенатора Івана Миколайовича Неплюєва та Наталії Василівни Самаріної, тітки слов'янофіла Юрія Самаріна. Хрещений 14 травня 1802 року в церкві Мармурового палацу при восприїмстві графа О. С. Строганова. Разом з братом Адріаном виховувався в Пажеському корпусі.

28 грудня 1823 року з камер-пажів корнетом вступив до лейб-гусарського полку, був ад'ютантом у І. І. Дибича. Дослужився до полковника і вийшов у відставку в 1848 році.

У 1835 році Неплюєв продав родовий будинок на набережній Фонтанки, буд. № 6 у Санкт-Петербурзі за 700 тисяч рублів асигнаціями принцу Петру Ольденбурзькому для будівництва училища правознавства. 29 червня 1839 року заснував майорат на базі дідівського маєтку Поддубьє, в Лузькому повіті.

Помер 1858 року в Петербурзі і похований у фамільному склепі Піддубської церкви.

Родина

Дружина (з 10 листопада 1824 року)[2] — баронеса Берта Василівна Дибич (10.12.1794—25.03.1869) — лютеранка, племінниця фельдмаршала В. І. Дибича. Вінчалися в Петербурзі в Симеонівській церкві. З 1840 року жила за кордоном, з 1848 року в Парижі, купила маєток у Пікардії поблизу замку П'єрфон. У 1864 році переїхала до Баварії, де жила до самої смерті: взимку — в Мюнхені, а влітку — в Фельдафінзі. Похована на березі озера Штарнбергер. В шлюбі мала шестеро дітей:

  • Микола Іванович (1825—1890), таємний радник.
  • Наталія Іванівна (17.02.1827—1856), хрещениця княгині С. С. Мещерської, одружена з представником роду Шуленбургов, графом Карлом фон-дер-Шуленбургом (пом. 1874). Обоє поховані в селі Нікольському Чернігівської губернії.
  • Олександра Іванівна (15.05.1828[3]-1855), хрещена 22 травня 1828 року в Пантелеймонівській церкві при восприїмстві дядька О. І. Неплюєва та О. С. Танеєвої; з 1850 року одружена з князем Валерієм Семеновичем Урусовим (01.06.1825— ?), братом С. С. Урусова.
  • Іван Іванович (03.03.1830[4]-1903), хрещений 30 березня 1830 року в Пантелеймонівській церкві при восприїмстві князя П. С. Мещерського; камер-юнкер двору, одружений з Софією Василівною Абрамовою, жила у Франції.
  • Василь Іванович (1833—1895), з 1860 року одружений з Наталією Петрівною Бем; виховувався у Школі гвардійських підпрапорщиків; у спадок отримав містечко Чорнобай у Полтавській губернії, потім придбав віллу Селіньї на березі Женевського озера і маєток Корбьер у Фрибурському кантоні Швейцарії. Мав трьох дітей: Марія (нар у 1862 р.; одружена з Миколою Валерійовичем Урусовим), Іван і Петро
  • Дмитро Іванович (1838—1867), виховувався в Училищі правознавства, помер у Венеції.

Генеалогія

Примітки

  1. ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.131. c. 461. Метрические книги церкви Введения во храм Пресвятой Богородицы при Мраморном дворце.
  2. ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.213. с. 368. Метрические книги Симеоновской церкви.
  3. ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.228. с. 302. Метрические книги Пантелеимоновской церкви.
  4. ↑ ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.238. с. 257. Метрические книги Пантелеимоновской церкви.

Література

  • Фрейман О. Р. Пажи за 183 года (1711—1984). Биографии бывших пажей с портретами. — Фридрихсгамн, 1894. — С. 240.
  • Тесля А. А. История законодательства о праве поземельной собственности в России с IX по начало XX века. Учебное пособие (2004).
  • Витевский В. Н. Дети Ив. Ив. Неплюева, правнука основателя Оренбурга // И. И. Неплюев, верный слуга своего отечества, основатель Оренбурга и устроитель Оренбургского края: Биогр.-ист. очерк… — Казань: тип. Имп. ун-та, 1891. — 230 c.