|
Нельсон Дібвойз
Нельсон Керел Дібвойз (англ. Neilson Carel Debevoise; 8 листопада 1903, Джерсі-Сіті — 10 грудня 1992, Гаррісберг) — американський історик-антикознавець і орієнталіст, співробітник військової розвідки та Державного департаменту, член Ради національної безпеки США . ЖиттєписЗакінчив Іллінойський університет в Урбані-Шампейні, в 1929 там же захистив дисертацію «Парфянські проблеми» під керівництвом сходознавця Альберта Олмстеда[en]. З 1930 року працював у Східному інституті університету Чикаго. Брав участь в американських археологічних дослідженнях у Селевкії-на-Тигрі, що проводилися протягом шести сезонів у 1927—1937 роках під керівництвом Лероя Уотермена та К. Хопкінса. У 1930-і роки опублікував кілька статей з гліптики та архітектури епохи парфян і Сасанідів, і першу монографію, «Парфянська кераміка з Селевкії-на-Тигрі», в якій описав і дослідив майже 1600 посудин, більшість з яких нині зберігається в Музеї археології. парфянської епохи, не враховуючі іракських музеїв[2]. Під час роботи в Іраку вивчив близько 30 тис. знайдених там античних монет, створивши з урахуванням цих досліджень хронологію пам'яток парфянської епохи. У 1938 році опублікував роботу, що принесла йому світову славу — монографію «Політична історія Парфії». Оскільки до нього вивчення парфянської історії залишалося на периферії наукових досліджень, і існувало єдине більш менш повне спеціальне дослідження — робота британського сходознавця Джорджа Роулінсона[en] (1812—1902) «Шоста велика східна монархія, або географія, історія і давнини Парфії» книга Дібвойза стала справжнім проривом. Одним із перших американський дослідник звернув увагу на відносини Парфії з народами Середньої Азії. В результаті, незважаючи на появу в наступні десятиліття величезної кількості робіт з історії Парфії, праця Дібвойза, незважаючи на низку недоліків, і на початок XXI століття зберігала своє наукове значення. До 1947 Дібвойз опублікував ще кілька статей та рецензій. У 1940—1941 працював як дослідник-стипендіат в Інституті перспективних досліджень у Принстоні. З початком Другої світової війни різко змінив своє життя, завершивши наукову кар'єру і вступивши до військової розвідки (Army Intelligence) у званні капітана. Про цей період біографії, через особливості роботи, залишилося мало відомостей. Відомо лише, що у роки війни Дібвойз служив у Єгипті, а згодом отримав звання ветерана ВПС США (Army Air Corps). Після війни, за президентів Трумена і Джонсона, був співробітником Державного департаменту та членом Ради національної безпеки США. Нельсон Дівбойз не написав задуманої роботи з історії Сасанідів, віддавши всі сили служінню державним інтересам своєї країни[3]. Помер у лікарні Гаррісберга у грудні 1992 року, похований разом з дружиною у Кемп-Гілл[4]. Перський переклад основної праці Дівбойза, виконаний Алі-Аскером Хекматом, був опублікований в 1963 році. РодинаДружина (1928): Марта Естер Кетчум (1905—1995) Діти:
Публікації
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
