|
Нейві-Айленд
Нейві-Айленд (англ. Navy Island) — невеликий безлюдний лісистий острів на річці Ніагара у провінції Онтаріо, Канада. Розташований навпроти міста Гранд-Айленд, що знаходиться на однойменному острові і належить до території штату Нью-Йорк, США, і в 4,5 км від водоспаду Горсшу — найбільшого із трьох водоспадів Ніагарського водоспаду. Національне історичне місце Канади з 1921 року, перебуває під управлінням канадської урядової організації «Парки Канади». Площа становить 1,2 км2. На острові у 1837—1838 роках існувала недовготривала Республіка Канада[1][2]. Острів закритий для відвідувачів і заборонений для кемпінгу[3]. Історія  Уперше Нейві-Айленд був заселений людьми з археологічної культури ламока близько 2000 років до н. е. й людьми медовудської (Meadowood) культури близько 1000 років до н. е.[4] Під час французької колонізації та в часи Нової Франції острів був відомий як Іль-де-ла-Маріна (фр. Île de la Marina). На острові або поблизу французи будували судна для плавання Великими озерами. Два такі судна були спалені французами на Іль-де-ла-Маріна 1759 року[5]. Території Нової Франції перейшли у володіння Великої Британії 1763 року; британці побудували на острові корабельню. Під час британсько-американської війни на острові перебував загін провінційної морської піхоти із блокгаузом та складом, що були побудовані на південно-західній частині острова[6]. Корабельня припинила роботу 1813 року, проте не була перенесена до Верхньої Канади до 1822 року. У грудні 1837 року політик та лідер повстання у Верхній Канаді Вільям Лайон Макензі та близько двохсот його прихильників захопили острів і проголосили на ньому незалежну Республіку Канаду. Старий блокгауз був зайнятий повстанськими силами. З приходом Макензі на острові було двадцять п'ять осіб, проте зрештою їхня кількість збільшилася до понад шестисот[7]. 13 січня 1838 року повстанці були змушені покинути острів і по річці Ніагара переправилися до Сполучених Штатів[8]. .jpg) 1875 року на острові побудували готель «Queen's Hotel», що став популярним місцем для літнього відпочинку. Він згорів під час пожежі у 1910 році[9]. У північно-східній, центральній, південній, північно-західній та південно-західній частинах острова були розташовані ферми та фруктові сади. Після того, як люди покинули острів, ці землі знову заросли лісом. Більшість дерев на острові — це дуби та гікорі. На півдні острова, на березі Ніагари, є пам'ятна дошка острову. У 1945 та 1946 роках існувала пропозиція зробити Нейві-Айленд столицею світового миру (World Peace Capital) і збудувати на ньому штаб-квартиру Організації Об'єднаних Націй. Острів вважався для цього найкращим місцем, оскільки лежав на кордоні між «двома мирними країнами»[10]. Було запропоновано передати острів у розпорядження ООН і передати його урядові Канади, якщо штаб-квартиру вирішать перенести. Згодом її таки перенесли на нинішнє місце у Нью-Йорку. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
