Негласне спостереження

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спостереження.
Камери спостереження

У шпигунстві і контррозвідці, спостереження (англ. surveillance) — моніторинг поведінки, діяльності або іншої інформації для впливу, керування, або захисту людей.[1] Воно може включати спостереження з відстані за допомогою електронного обладнання (наприклад, відеоспостереження)[2] або перехоплення інформації, що передана електронними засобами, (наприклад, інтернет трафік або телефонні дзвінки). Воно може також включати прості нетехнологічні або відносно низькотехнологічні методи, такі як агентурна розвідка або перехоплення пошти.

Спостереження використовуються урядами для збору інформації, запобігання злочинності, захисту процесів, особ, груп чи об'єктів або розслідування злочинів. Вона також використовується кримінальними організаціями для планування і вчинення злочинів, таких як розбій і викрадення, підприємствами для збору розвідувальних даних, а також приватними детективами.

Спостереження можна розглядати як порушення приватності, і до як такої часто опонують різні групи та активісти громадянської свободи.[3][4] Ліберальні демократії мають закони, які обмежують урядове і приватне використання спостереження, як правило, обмежуючи його обставинами, коли суспільна безпека знаходиться під загрозою. Авторитарні уряди рідко мають будь-які внутрішні обмеження, а міжнародне шпигунство поширене серед усіх типів країн.

Спостереження все частіше стає темою академічних досліджень,[5] включаючи дослідницькі центри,[6] книги,[7][8][9] та наукові журнали.[10] В майбутньому системи збору інформації зможуть використовувати інтернет речей для ідентифікації, спостереження, моніторингу, відстеження розташування.[11]

Примітки

  1. ↑ Lyon, David. 2007. Surveillance Studies: An Overview. Cambridge: Polity Press.
  2. ↑ Leighton Walter Kille and Martin Maximino (11 лютого 2014). The effect of CCTV on public safety: Research roundup. Journalists Resource. Harvard Kennedy School's Shorenstein Center and the Carnegie-Knight Initiative. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 19 квітня 2019.
  3. ↑ What's Wrong With Public Video Surveillance?. ACLU. org. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 19 квітня 2019.
  4. ↑ Stop watching us – A rally against mass surveillance. stopwatching.us. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  5. ↑ Marx, Gary T. (2015). Surveillance Studies. У Wright, James D. (ред.). International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (Second Edition). Oxford: Elsevier. с. 733—741. doi:10.1016/b978-0-08-097086-8.64025-4. ISBN 9780080970875. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  6. ↑ The Surveillance Studies Centre | A multi-disciplinary & international research centre at Queen's University. www.sscqueens.org. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  7. ↑ 1948–, Lyon, David (2007). Surveillance studies : an overview. Polity. ISBN 9780745635927. OCLC 145121196.
  8. ↑ Introduction to Surveillance Studies. CRC Press (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  9. ↑ E., Dubrofsky, Rachel; Shoshana., Magnet (12 червня 2015). Feminist surveillance studies. ISBN 9780822358923. OCLC 883647071.
  10. ↑ Surveillance & Society. ojs.library.queensu.ca (амер.). Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  11. ↑ Ackerman, Spencer; Thielman, Sam (9 лютого 2016). US intelligence chief: we might use the internet of things to spy on you. The Guardian. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.