Невський проспект (станція метро)

59°56′06″ пн. ш. 30°19′42″ сх. д.

Невський проспект
Петербурзький метрополітен
Загальні дані
Тип	пілонна трисклепінна
Глибина закладення	63 м
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	1 липня 1963
Архітектор(и)	С. Г. Майофис (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	А. К. Андреев (рос.), А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)	Б. Д. Максимов (рос.)
Пересадка на	Гостинний двір
Виходи до	Невський пр., Садова вул., наб. каналу Ґрібоєдова, Міхайлівська вул., Думська вул.
Код станції	НВ

п о р 2 Московсько-Петроградська лінія

Легенда ТЧ-6 «Виборзьке» Парнас Проспект Просвіти Озерки Оборотний тупик Удєльна Піонерська Чорна річка Чорна річка Велика Невка Мала Невка Карповка Оборотний тупик Петроградська Горьківська Велика Невка Мойка СЗГ до ФПЛ Невський проспект Сінна площа Фонтанка СЗГ з КВЛ Технологічний інститут СЗГ до КВЛ Обвідний канал Фрунзенська Московські ворота Електросила Парк Перемоги Московська Оборотний тупик Зоряна Купчино Оборотний тупик ТЧ-3 «Московське»

«Не́вський проспе́кт» (рос. Невский проспект) — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Сінна площа» і «Горьківська».

Відкрита 1 липня 1963 року в складі ділянки «Технологічний інститут» — «Петроградська». Назва пов'язана з розташуванням під однойменною головною магістраллю міста.

Технічна характеристика

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 63 м)

Вестибулі і пересадки

На момент відкриття у станції був всього один підземний вестибюль (вихід на Михайлівську вулицю), розташований у підземному переході під Невським проспектом, який є найстарішим у Петербурзі («Тепла труба»). «Невський проспект» — перша станція в Санкт-Петербурзі з вестибюлем такого роду. Склепіння похилого ходу було вперше оздоблено металопластиком.

Другий вестибюль наземний, є унійним для станцій «Гостинний двір» і «Невський проспект», було відкрито 30 квітня 1967, за півроку до пуску Невсько-Василеострівської лінії. Для його спорудження знадобилося повністю розібрати, а потім відновити Будинок Енгельгардта — на середину 2010-х Малий зал Філармонії.

У південному торці станції розташовані сходи (вони до реконструкції 1998 року були малим тристрічковим нахилом), що ведуть до тристрічкового похилого ходу: це власний вихід станції на розі Невського проспекту з Михайлівською та Думською вулицями. У північному торці сходи ведуть у нижній ескалаторний зал малого нахилу: два чотиристрічкових ескалатори піднімають пасажирів до великого нахилу (вихід на набережну Каналу Грибоєдова) і на станцію «Гостиний двір». Спочатку ескалатори були тристрічковими, їх кількість було збільшено під час реконструкції 1996 року.

У середину центрального залу виходять сходи, по яким пасажири потрапляють зі станції «Гостинний двір» на станцію «Невський проспект». Знизу сходів знаходяться турнікети, що перешкоджають здійсненню пересадки в зворотному напрямку.

Колійний розвиток

За станцією розташований колишній оборотний тупик, що переходить у міжлінійник зі станцією «Садова», якою потяги потрапляють з депо «Виборзьке» на Фрунзенсько-Приморську лінію, яку обслуговує депо. Потяги з цього міжлінійника прямують з пасажирами.

При прокладанні тунелю між станціями «Невський проспект» і «Горьківська» під Невою прохідники виявили в районі Марсового поля раніше не виявлену западину в дні. Довелося заглиблювати тунель з максимально допустимим ухилом. Хоча, проїжджаючи цю ділянку, пасажири нічого особливого не відчувають, на цьому відрізку перший вагон виявляється на шість метрів нижче останнього.

Оздоблення

Форма пілонів у композиції з оздобленням середнього залу нагадує обриси тунелю. Склепіння і пілони, нижні частини яких оздоблені горизонтальними ребрами з полірованого алюмінію, оштукатурені. Спочатку колійні стіни були покриті червоною скляною плиткою, яка в 2006 році була замінена на камінь того ж кольору. У 2007 році асфальтову підлогу замінено на граніт. Навпроти переходу зі станції «Гостинний двір» на стіні розташований указ про нагородження Ленінградського метрополітену орденом Леніна. У 2004 році стандартне ртутне освітлення було замінено на натрієве. У 2009 році були прибрані назви станції з колійних стін, а по всій довжині наклеєна синя смуга з багаторазово повторюваними назвами станції в рамках т. з. «Нового інформаційного простору».

Ресурси Інтернету

• «Невський проспект» на metro.vpeterburge.ru [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• «Невський проспект» на metrowalks.ru [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник. «Невський проспект»(рос.)