Невлер Ілля Мойсейович
Ілля Мойсейович Невлер (рос. Илья Моисеевич Невлер; 1896 — 26 квітня 1938) — радянський державний і партійний діяч, перший секретар Киргизького обласного комітету РКП(б) впродовж кількох тижнів 1925 року[1]. Був репресований, реабілітований 15 червня 1957 року. ЖиттєписПоходив з родини єврейського приватного зброяра Мойсея Мойсейовича Невлера, якого 1901 року було взято під нагляд поліції[2]. Освіти практично не мав. Його старший брат, Павло, був професійним революціонером і партійним функціонером, який залишив по собі спогади «Люди в рогожах» про Іжевсько-Воткінське повстання. 1918 року Ілля Невлер вступив до лав РКП(б)[3]. Від січня до серпня 1925 року обіймав посаду відповідального секретаря Пішпекського окружного комітету РКП(б)[3]. Після цього тимчасово виконував обов'язки першого секретаря Киргизького обласного комітету РКП(б). У 1926—1927 роках був заступником секретаря Вологодського губернського комітету РКП(б)[4]. Від березня 1928 до серпня 1929 року займав пост першого секретаря Владикавказького окружного комітету РКП(б)/ВКП(б)[5]. Останнім місцем його роботи став Красногвардійський районний комітет ВКП(б) Москви, де він обіймав посаду інструктора. 20 березня 1938 року заарештований. 26 квітня того ж року засуджений до вищої міри покарання, розстріляний того ж дня. Реабілітований 15 червня 1957 року. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia