Невадський випробувальний полігон

Ядерний вибух Grable, запущений артилерійською установкою: 280-мм атомною гарматою, видимої на кадрі.

Ядерні вибухи в різних частинах ядерного полігону в Неваді[1]

Побудоване містечко на ядерному полігоні в Неваді

Невадський випробувальний полігон (англ. Nevada Test Site) — один з найбільших ядерних полігонів США, що існує з 1951 року. Раніше називався «Nevada Proving Ground». Територія полігону близько 3500 км², на ньому було здійснено 928 ядерних вибухів. Найперший вибух потужністю в 1 кілотонну був проведений 27 січня 1951 року.

Географічні дані

Полігон розташований у США на півдні штату Невада в окрузі Най, за 105 км на північний захід від Лас-Вегаса.

Полігон займає 3500 км². Його територія розділена на 28 частин, на яких розташовані 1000 будівель, 2 злітно-посадкові смуги, 10 вертолітних майданчиків.

Історія полігону

Перший ядерний вибух на цьому полігоні було проведено 27 січня 1951 року. Потужність бомби склала 1 кілотонну. Створення полігону було частиною атомного проекту і вибір був зроблений, як виявилося згодом, досить вдало — рельєф місцевості дозволив проводити підземні ядерні вибухи і в штольнях, і в свердловинах.

1951—1992

З 1951 по 1992 роки на полігоні було випробувано 928 зарядів, 828 з яких підземні[2]. В інших місцях США підірвали всього 126 ядерних зарядів.

25 травня 1953 року на ядерному полігоні в Неваді в рамках операції Upshot-Khothole був проведений перший в історії постріл артилерійським ядерним снарядом Grable. Радіоактивну хмару від пострілу («ядерний гриб») було видно навіть в Лос-Анджелесі.

У 1960-х грибоподібні хмари від вибухів було видно за 160 км у будь-якому напрямку, включаючи Лас-Вегас, куди люди приїжджали як туристи, щоб подивитися на них. Ядерні опади випадали в основному на місто Сент-Джордж у штаті Юта.

17 липня 1962 року, вибух «Little Feller I» операції Sunbeam став останнім вибухом в атмосфері на ядерному полігоні в Неваді.

Підземні випробування тривали аж до 23 вересня 1992 року; вибухи, що не досягають критичної маси, тривають і донині.

1992—2007

Планувався звичайний неядерний вибух дуже потужної 1100-тонної бомби в 2006 році, проте в 2007 році офіційно скасували цей проект[3].

Сучасний стан

В даний час ядерні вибухи на полігоні не проводяться. Адміністрація ядерного полігону в Неваді щомісяця влаштовує тури по території, черга на які розписана на місяці вперед. Відвідувачам не дозволяють брати камери, біноклі, мобільні телефони та іншу техніку, а також забороняють брати камені з полігону на пам'ять[4].

Дослідження виживання

На полігоні відтворені будівлі, типові для європейських і американських міст, розташована різна техніка і транспортні засоби, фортифікаційні споруди як NATO так Варшавського договору. Всі ці об'єкти перебували на різних відстанях і під різними кутами до точки вибуху.

Високошвидкісні камери, що знаходяться в захищених місцях, фіксували всі ефекти від вибухових хвиль, радіації, температури та інших наслідків ядерних вибухів.

Випробувальні серії ядерних вибухів на ядерному полігоні в Неваді

Операція Ranger — 1951 Операція «Buster-Jangle» — 1951 Операція Tumbler-Snapper — 1952 Операція Upshot-Knothole — 1953 Операція Teapot — 1955 Проект 56 — 1955 Операція Plumbbob — 1957 Проект 57, 58, 58A — 1957—1958 Операція Hardtack II — 1958 Операція Nougat — 1961—1962 Операція «Плаушер» — 1961—1973 (розрізнені вибухи, як мінімум по одному разу в рік) Операція Sunbeam — 1962 Операція Dominic II — 1962—1963 Операція Storax — 1963 Операція Niblick — 1963—1964 Операція Точильний Камінь — 1964—1965 Операція Flintlock — 1965—1966 Операція Latchkey — 1966—1967 Операція Crosstie — 1967—1968 Операція Bowline — 1968—1969 Операція Mandrel — 1969—1970 Операція Emery — 1970

Операція Grommet — 1971—1972 Операція Toggle — 1972—1973 Операція Arbor — 1973—1974 Операція Bedrock — 1974—1975 Операція Anvil — 1975—1976 Операція Fulcrum — 1976—1977 Операція Cresset — 1977—1978 Операція Quicksilver — 1978—1979 Операція Tinderbox — 1979—1980 Операція Guardian — 1980—1981 Операція Praetorian — 1981—1982 Операція Phalanx — 1982—1983 Операція Fusileer — 1983—1984 Операція Grenadier — 1984—1985 Операція Charioteer — 1985—1986 Операція Musketeer — 1986—1987 Операція Touchstone — 1987—1988 Операція Cornerstone — 1988—1989 Операція Aqueduct — 1989—1990 Операція Sculpin — 1990—1991 Операція Julin — 1991—1992

Випадковий викид радіоактивних матеріалів при підземному вибуху заряду Baneberry в 1970 році.

Див. також

• Семипалатинський ядерний полігон
• Ядерний полігон на Новій Землі

Примітки

1. United States Geologic Survey. Nevada Test Site. «Geologic Surface Effects of Underground Nuclear Testing» [Архівовано 25 березня 2009 у Wayback Machine.]. Accessed on 18 April 2009.
2. «United States Nuclear Tests»; July 1945 through September 1992, DOE/NV--209-REV 15 December 2000, p. xv.[1] [Архівовано 12 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
3. Pentagon to Test a Huge Conventional Bomb. The Washington Post. 31 березня 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 20 травня 2010.
4. U. S. DOE/NNSA — Nevada Site Office, Nevada Test Site Tours http://www.nv.doe.gov/nts/nts.aspx [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.]

Посилання

• DOE Nevada Test Site
• The Nevada Test Site Oral History Project [Архівовано 6 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Origins of the Nevada Test Site
• Radiation Exposure Compensation Act [Архівовано 1 лютого 2005 у Wayback Machine.]
• Account of NTS fallout in 1955 (PDF)
• «Study Estimating Thyroid Doses of I-131 Received by Americans From Nevada Atmospheric Nuclear Bomb Test», Національний інститут раку (1997)
• Images of the Nevada Test Site
• Карти:
  • Small map [Архівовано 24 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Detailed map showing the individual areas
• +Nevada Annotated bibliography for the Nevada Test Site from the Alsos Digital Library for Nuclear Issues^[недоступне посилання з жовтня 2019]
• 'Exposed' spreads anti-nuke message [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Документальний фільм з російським перекладом [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]