Наука заради миру і безпеки
Наука заради миру і безпеки (англ. Science for Peace and Security, SPS) — програма НАТО, яка першочергово націлена на посилення євроатлантичної та міжнародної безпеки шляхом застосування найкращих наукових і технічних знань і досвіду для прийняття рішень з питань, що становлять взаємний інтерес для Організації Північноатлантичного договору і її партнерів[1]. Програма сприяє посиленню безпеки НАТО та країн-партнерів Альянсу акумулюючи зусилля світової спільноти для подолання сучасних викликів безпеці та стабільності у світі. Програма була затверджена 28 червня 2006 року на засіданні Північноатлантичної ради, яка підтримала пропозицію країн-членів Альянсу щодо створення нового Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки, який став результатом ініціативи по реструктуризації робочих органів Альянсу та злиття Наукового комітету НАТО та Комітету з викликів сучасному суспільству[2][3]. СтруктураОцінку і відбір проектних пропозицій здійснюють дорадчі ради, які розглядають заявки на участь країн-членів та держав-партнерів Альянсу. Дорадчі ради охоплюють чотири виміри[3]: Основні напрямкиКлючовими пріоритетними напрямками[4][5] програми на сьогодні є:
ГрантиЗ метою більш тісної співпраці між науковцями країн-членів НАТО і партнерами Альянсу, а також з метою фінансування наукових досліджень в галузі безпеки програма щорічно виділяє наступні гранти:
Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia