Міхурниця гірська

Міхурниця гірська
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ:	Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок:	Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок:	Aspleniineae
Родина:	Міхурницеві (Cystopteridaceae)
Рід:	Міхурниця (Cystopteris)
Вид:	Міхурниця гірська (C. montana)
Біноміальна назва
	Cystopteris montana; (Lam.) Desv., 1827
Синоніми
	Polypodium montanum Lam.

Міхурниця гірська^[1], пухирник гірський^[2]^[3] (Cystopteris montana) — арктично-гірський папоротевидний вид Азії, Європи й Північної Америки.

Опис

Багаторічник 20–30(40) см заввишки. Кореневище довге, повзуче, темно-коричневе з рідкими коричневими, яйцюватими, мембранними лусочками. Листки мономорфні в контурі трикутні, до 45 см, з нижньої сторони іноді розсіяно усіяні коротенькими волосками і залозками. Ніжки листків від темно-коричневих до чорних при основі, поступово стають зеленими або солом'яними дистально. Індузій широко-яйцюватий, тупий, голий або злегка залозистий. Спори колючі, зазвичай 37–42 мкм. 2n = 168.

Поширення

Азія: Китай, північна Індія, Японія, Кашмір, Корея, Непал, східний Пакистан, Росія; Європа: Австрія, Ліхтенштейн, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Хорватія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Грузія, Швейцарія, Іспанія, Італія, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Швеція, Україна; Північна Америка: пд. Гренландія, Канада, США. Населяє альпійські райони в горах, вологі зони в лісах, рідколіссях і на берегах водойм, зростає на висотах від 0 до 4500 м н.р.м.

В Україні зростає на сухих або злегка вологих скелях або кам'янистих схилах, здебільшого під пологом лісу — у Карпатах (зрідка)^[2]. Входить у «Регіональний червоний список» судинних рослин Закарпатської області^[3].

Галерея

Джерела

↑ Cystopteris montana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ ^а ^б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 29. (рос.)(укр.)
↑ ^а ^б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0. (укр.)