|
Мітоміцин
Мітоміцин (англ. Mitomycin, лат. Mitomycinum) — природний лікарський препарат, отриманий із продуктів життєдіяльності найчастіше бактерії Streptomyces caespitosus, а також Streptomyces lavendulae[1][2], який є похідним азиридинових мітозанових антибіотиків та належить до групи протипухлинних антибіотиків[3][4] Мітоміцин застосовується переважно внутрішньовенно[5][3][4], при очних захворюваннях може застосовуватися місцево.[6] Мітоміцин у природі зустрічається у різних формах: мітоміцин A, мітоміцин B, мітоміцин C. Як лікарський препарат найчастіше застосовується мітоміцин C.[7][8] Фармакологічні властивостіМітоміцин — природний лікарський засіб, який найчастіше отримують із продуктів життєдіяльності бактерії Streptomyces caespitosus, та який є похідним азиридинових мітозанових антибіотиків та належить до групи протипухлинних антибіотиків. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні синтезу та утворенні поперечних зшивок між молекулами ДНК у пухлинних клітинах, а також у частковому інгібуванні синтезу РНК і білків в пухлинних клітинах.[5][3][4] Мітоміцин застосовується у комбінації з іншими протипухлинними препаратами при різних видах раку: метастичному раку шлунку та підшлункової залози; а також як паліативний засіб при раку стравоходу, колоректальної зони, печінки та жовчевого міхура, шийки матки та вульви, молочної залози, сечового міхура, простати, недрібноклітинному раку легень, раку ділянки голови та шиї, мезотеліомі та хронічному мієлолейкозі.[5][3][4] Також мітоміцин застосовується при глаукомі в післяопераційному періоді як антиметаболіт для зменшення рубцювання після операції для попередження заростання дренажного каналу для виходу внутрішньоочної рідини та профілактики підвищення внутрішньоочного тиску.[6][7] У клінічних дослідженнях мітоміцин застосовують для профілактики післяопераційних стриктур травного тракту.[8] ФармакокінетикаМітоміцин швидко розподіляється в організмі після ін'єкції, після внутрішньовенного введення біодоступність препарату становить 100 %. Препарат швидко виводиться із плазми крові. Препарат погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за проникнення в грудне молоко немає. Метаболізується мітоміцин переважно в печінці, частково метаболізується також ферментами в інших органах та тканинах. Виводиться препарат із організму переважно із сечею, частково у незміненому вигляді. Період напіввиведення мітоміцину при болюсному введенні складає 17 хвилин, а при крапельному введенні в середньому складає 50 хвилин, і цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.[5][3][4][6] Покази до застосуванняМітоміцин застосовують для лікування різних видів раку: метастичному раку шлунку та підшлункової залози; а також як паліативний засіб при раку стравоходу, колоректальної зони, печінки та жовчевого міхура, шийки матки та вульви, молочної залози, сечового міхура, простати, недрібноклітинному раку легень, раку ділянки голови та шиї, мезотеліомі та хронічному мієлолейкозі.[5][3][4] Побічна діяПри застосуванні мітоміцину побічні ефекти спостерігаються дуже часто, найхарактернішим зних є[3][4]:
ПротипоказиМітоміцин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, тромбоцитопенії та порушеннях зсідання крові, вираженій кровоточивості, виражених порушеннях функції нирок, вагітності та годуванні грудьми, у дитячому віці.[3][4] Форми випускуМітоміцин випускається у вигляді ліофілізату або порошку для приготування розчину для внутрішньовенного застосування у флаконах по 2, 5, 10, 20 та 40 мг.[9][5], та у вигляді 0,04 % розчину для місцевого застосування.[6] Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
