Мірчук Петро Юрійович

Петро Юрійович Мірчук
Петро Юрійович Мірчук
Псевдо	Залізняк
Народився	26 червня 1913; Добрівляни
Помер	16 травня 1999 (85 років); Філадельфія
Країна	Австро-Угорщина; ЗУНР; УНР; Польська Республіка; Українська держава; США
Діяльність	політичний діяч, історик, журналіст
Галузь	політика, історія і журналістика
Alma mater	Український вільний університет
Знання мов	українська
Партія	ОУН
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Петро́ Ю́рійович Мірчу́к (псевдонім: Залізняк; 26 червня 1913, с. Добрівляни, Стрийський повіт, нині Стрийського району Львівської області — 16 травня 1999, м. Філадельфія) — український політичний діяч, історик, журналіст.

Життєпис

Петро Мірчук народився 26 червня 1913 року в селі Добрівляни Стрийського повіту на Львівщині. У 1930-х роках навчався на юридичному факультеті Львівського університету.

Член Організації українських націоналістів. Брав участь у виданні «Бюлетеню крайової екзекутиви ОУН на ЗУЗ», редагував періодичні націоналістичні видання «Молоде село», «Наш світогляд». Був референтом Крайової екзекутиви ОУН.

У 1933—1939 роках декілька разів заарештовувався польською поліцією за участь у національному русі.

У 1939—1940 роках він виступає як організатор українських націоналістичних відділів молоді на Холмщині. Згодом переїжджає до Праги, щоб закінчити перервані студії у Українському вільному університеті. Тут 24 червня 1941 року одержує диплом доктора права і політичних наук. У цьому ж році ОУН відряджає його до Відня зв'язковим легіонів ДУН (Дружини українських націоналістів), командантом яких був Роман Шухевич, потім — на Львівський терен, але не минуло й півмісяця, як гестапо схопило його і відправило спочатку до в'язниці, а потім до концтабору Аушвіц.

У тюрмах та концтаборах гітлерівської Німеччини перебував до закінчення війни. Після звільнення з ув'язнення за вказівкою Р. Шухевича їде до США, щоб написати історію ОУН-УПА.

На еміграції очолював Центральний еміграційний союз українського студентства (1945—1946), Союз українських політв'язнів у США, був довголітнім членом Крайової управи ООЧСУ та УККА.

У 1948—1952 роках — член Проводу закордонних частин ОУН, співредактор часописів «Визвольний шлях», «Український самостійник», «Українська трибуна», «Гомін України».

Від 1950 року мешкав у США. Викладав у кількох американських коледжах. 1969 року здобув звання доктора філософії Українського вільного університету в Мюнхені.