У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Мірчук .
У Вікіпедії є статті про псевдонім:
Залізняк .
Петро́ Ю́рійович Мірчу́к (псевдонім : Залізняк; 26 червня 1913 , с. Добрівляни , Стрийський повіт , нині Стрийського району Львівської області — 16 травня 1999 , м. Філадельфія ) — український політичний діяч , історик , журналіст .
Життєпис
Петро Мірчук народився 26 червня 1913 року в селі Добрівляни Стрийського повіту на Львівщині. У 1930-х роках навчався на юридичному факультеті Львівського університету .
Член Організації українських націоналістів . Брав участь у виданні «Бюлетеню крайової екзекутиви ОУН на ЗУЗ», редагував періодичні націоналістичні видання «Молоде село», «Наш світогляд». Був референтом Крайової екзекутиви ОУН .
У 1933 —1939 роках декілька разів заарештовувався польською поліцією за участь у національному русі.
У 1939 —1940 роках він виступає як організатор українських націоналістичних відділів молоді на Холмщині. Згодом переїжджає до Праги , щоб закінчити перервані студії у Українському вільному університеті . Тут 24 червня 1941 року одержує диплом доктора права і політичних наук. У цьому ж році ОУН відряджає його до Відня зв'язковим легіонів ДУН (Дружини українських націоналістів), командантом яких був Роман Шухевич , потім — на Львівський терен, але не минуло й півмісяця, як гестапо схопило його і відправило спочатку до в'язниці, а потім до концтабору Аушвіц .
У тюрмах та концтаборах гітлерівської Німеччини перебував до закінчення війни. Після звільнення з ув'язнення за вказівкою Р. Шухевича їде до США , щоб написати історію ОУН-УПА.
На еміграції очолював Центральний еміграційний союз українського студентства (1945—1946), Союз українських політв'язнів у США, був довголітнім членом Крайової управи ООЧСУ та УККА.
У 1948 —1952 роках — член Проводу закордонних частин ОУН, співредактор часописів «Визвольний шлях» , «Український самостійник» , «Українська трибуна» , «Гомін України» .
Від 1950 року мешкав у США. Викладав у кількох американських коледжах. 1969 року здобув звання доктора філософії Українського вільного університету в Мюнхені.
Сім'я
У Петра Мірчука троє синів — Юрій, Роман та Ігор.
Праці
Коли горять ліси . — Гайденау : кооперативне видавництво «Заґрава», 1947. — 85 с.
Українська Повстанська Армія 1942—1952 . — Мюнхен : [б. в.], 1953. — 319 с.
Акт відновлення Української Державности 30 червня 1941 року: (його ґенеза та політичне й історичне значення) . — Мюнхен : [б. в.], 1953. — 64 с.
Трагічна перемога . — Торонто : Ліга визволення України, 1954. — 63 с.
Під Покров Богородиці: свято УПА . — Філядельфія : [б. в.], 1954. — 32 с.
Українська визвольна справа і українська еміграція . — Торонто : Ліга визволення України, 1954. — 79 с.
За чистоту позицій українського визвольного руху . — Мюнхен-Лондон : накладом автора, 1955. — 184 с.
Зі святим Миколаєм у рідному краю: сценічна картина на 2 відслони . — Вінніпеґ-Філадельфія : Мій приятель, 1955. — 15 с.
Від Другого до Четвертого Універсалу . — Торонто : Ліга визволення України, 1955. — 70 с.
У німецьких млинах смерти: спомини з побуту в німецьких тюрмах і концлагерах 1941—1945 . — Нью-Йорк-Лондон : Український Союз Політичних В'язнів, 1957. — 236 с.
Українсько-московська війна (1917—1919) . — Торонто : Ліга визволення України, 1957. — 80 с.
Євген Коновалець (у 20 річчя смерти) . — Торонто : Ліга визволення України, 1958. — 107 с.
На історичному закруті . — Торонто : Ліга визволення України, 1959. — 72 с.
Микола Міхновський. Апостол української державності . — Філадельфія : Товариство Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського, 1960. — 136 с.
Степан Бандера. Символ революційної безкомпромісовості . — Нью-Йорк, Торонто : Організація Оборони Чотирьох Свобід України, Ліга Визволення України, 1961. — 159 с.
В революційному змагу. — 1964.
Українська державність 1917—1920 . — Філадельфія : СУМ , 1967. — 400 с.
Нарис історії Організації Українських Націоналістів: 1920-1939 / за редакцією С. Ленкавського. — Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк : Українське Видавництво, 1968. — Т. 1. — 639 с.
Роман Шухевич (Ґенерал Тарас Чупринка): командир армії безсмертних . — Нью-Йорк-Торонто-Лондон : Товариство колишніх Вояків УПА в ЗСА, Канаді і Европі, 1970. — 268 с.
Коліївщина. Гайдамацьке повстання 1768 р . — Нью-Йорк : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1973. — 319 с.
In the German mills of death, 1941—1945. — New York: Vantage Press, 1976. — 217 p.
Зустрічі і розмови в Ізраїлі . — Нью-Йорк-Торонто-Лондон : Союз Українських Політв'язнів, 1982. — 128 с.
Революційний змаг за УССД: хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі» . — Нью-Йорк-Торонто-Лондон : Союз Українських Політв'язнів, 1985. — Т. 1. — 222 с.
Революційний змаг за УССД . — Нью-Йорк-Торонто-Лондон : Союз Українських Політв'язнів, 1985. — Т. 2. — 280 с.
Українська Повстанська Армія (1942—1952): Документи і матеріали. — Львів : Просвіта, 1991. — ISBN 5-7707-0630-9 .
Against the invaders. Taras Chuprynka — Roman Shuhevych. Commander-in-Chief of the UPA . — New York, 1997.
Джерела
↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних