Міксотоксодон

? †Міксотоксодон Час існування: середина — кінець плейстоцену (1,8 — 0,012 млн років тому)
Реконструкція Mixotoxodon larensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Ряд: †Нотоунгуляти Родина: †Токсодонтові Рід: †Міксотоксодон (Mixotoxodon) Van Frank 1957 Вид: †M. larensis
Біноміальна назва
Mixotoxodon larensis Van Frank, 1957
Місця, де були знайдені рештки міксотоксодона
Синоніми
?Mixotoxodon larensis crusafonti
Посилання
Вікісховище: Mixotoxodon EOL: 4524241 Fossilworks: 43395

Міксотоксодон (лат. Mixotoxodon)- вимерлий рід нотоунгулят родини токсодонтових, що мешкали в Південній, Центральній і південній частині Північної Америки протягом другої половини плейстоцену, 1 800 000 — 12 000 років тому. Наразі відомий один представник цього роду - Mixotoxodon larensis.[1]

Родова назва Mixotoxodon означає буквально "змішаний токсодон" і відображає той факт. що міксотоксодони сполучали різноманітні риси, притаманні іншим родам токсодонтових.

Опис

Знайдені частини скелету показані жовтим, реконструйований череп- білим

Міксотоксодони досягали розмірів носорогів і важили до 3,8 т, що робило їх найбільшими представниками нотоунгулят. Із всього ряду тільки про міксотоксодонтів відомо, що вони мігрували з Південної Америки під час великого міжамериканського обміну. Рештки тварин зхаходять від Південної Америки (північ Аргентини[2], захід Болівії і Бразилії)[3] до мексиканських штатів Веракрус і Мічоакан.[4][5][6] Найпівнічнішою знахідкою, яку дослідники відносять до міксотоксодона є зуб, найдений в Техасі, США.[7] Поряд з токсодонами, міксотоксодони були найбільш пізніми з відомих нам представників ряду.

Екологія

Як показали дослідження в Orillas del Humuya (Гондурас), міксотоксодони мешкали в місцях з можливими періодами тривалих посух, де домінуючою була деревна рослинність. Територія поширення виду Mixotoxodon larensis належить до міжтропічної зони між 18° пн. ш. і 27° пд. ш., і не перетиналась з ареалом поширення токсодона.[8] и 27° ю. ш.[2], что не перекрывается с ареалом токсодона[8].

В районі сучасного штату Сулія, Венесуела, міксотоксодони мешкали поряд з вимерлими жахливими вовками (Canis dirus) і шаблезубими кішками (Smilodon populator).[9] и саблезубыми кошками Smilodon populator[10].

На території сучасного Техасу міксотоксодони входили в склад фауни прибережної рівнини. Поряд з ними мешкали крокодили, великі черепахи (імовірно, Geochelone), два види коней, бізони, вилорогові, мамути, кюв'єроніуси, західні верблюди, палеолами і гігантські наземні лінивці- еремотерії.[7]

Філогенія

Наведена нижче кладограма побудована на основі досліджень, проведених Аналією Форасп'єрі і колегами (2014) і показує положення міксотоксодона серед інших токсодонтових[11]:

Pampahippus arenalesi         Rhynchippus spp.       Scarritia canquelensis     Leonitinia gaudri       Toxodontidae   Proadinotherium leptognathum         Adinotherium spp.       Nesodon taweretus     Nesodon imbricatus           Palyeidodon obtusum       Hyperoxotodon speciosus         Nonotherium henningi     Xotodon spp.           Andinotoxodon bolivariensis         Dinotoxodon paranensis     Toxodon platensis         Gyrinodon quassus       Ocnerotherium intermedium     Hoffstetterius imperator               Posnanskytherium desaguaderoi       Pisanodon nazari       Pericotoxodon platignathus         Calchaquitherium mixtum     Mixotoxodon larensis         Paratrigodon euguii     Trigodon gaudri

Примітки

1. Mixotoxodon [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
2. N. R. Chimento and F. L. Agnolin. 2011. Mam'iferos del Pleistoceno superior de Santiago del Estero (Argentina) y sus afinidades paleobiogeográficas. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
3. McKenna & Bell, 1997, p. 461; Cisneros, 2005, p. 246.
4. Arroyo-Cabrales et al., 2010, pp. 193-194
5. A New Occurrence of Toxodonts in the Pleistocene of México. ResearchGate. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 23 січня 2016.
6. Lucas, Spencer G.; Morgan, Gary S.; Spielmann, Justin A.; Prothero, Donald R. (1 січня 2008). Neogene Mammals: Bulletin 44 (англ.). New Mexico Museum of Natural History and Science. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
7. E. L. Lundelius, V. M. Bryant, R. Mandel, K. J. Thies, and A. Thoms. 2013. The first occurrence of a toxodont (Mammalia, Notoungulata) in the United States. Journal of Vertebrate Paleontology. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 21 травня 2021.
8. NEW REMAINS OF Mixotoxodon larensis Van Frank 1957 (Mammalia: Notoungulata) FROM MENE DE INCIARTE TAR PIT, NORTH-WESTERN VENEZUELA Ascanio D. Rincó (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016.
9. F. J. Prevosti and A. D. Rincón. 2007. A new fossil canid assemblage from the late Pleistocene of Northern South America: the canids of the Inciarte asphalt pit (Zulia, Venezuela), fossil record and biogeography. [Архівовано 21 травня 2021 у Wayback Machine.] Journal of Paleontology 81(5):1053-1065.
10. A. D. Rincón R. 2006. A first record of the Pleistocene saber-toothed cat Smilodon populator Lund, 1842 (Carnivora: Felidae: Machairodontinae) from Venezuela. [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] Ameghiniana 43(2):499-501.
11. Forasiepi, A. A. M.; Cerdeño, E.; Bond, M.; Schmidt, G. I.; Naipauer, M.; Straehl, F. R.; Martinelli, A. N. G.; Garrido, A. C.; Schmitz, M. D.; Crowley, J. L. (2014). New toxodontid (Notoungulata) from the Early Miocene of Mendoza, Argentina. Paläontologische Zeitschrift. 89 (3): 611—634. doi:10.1007/s12542-014-0233-5.

Джерела

• Arroyo-Cabrales, Joaquín; Polaco, Oscar J.; Johnson, Eileen; Ferrusquía-Villafranca, Ismael (1 лютого 2010). A perspective on mammal biodiversity and zoogeography in the Late Pleistocene of México. Quaternary International. Elsevier. 212 (2): 187—197. Bibcode:2010QuInt.212..187A. doi:10.1016/j.quaint.2009.05.012.
• Chimento, Nicolás R., and Federico L. Agnolin. Mamíferos del Pleistoceno Superior de Santiago del Estero (Argentina) y sus afinidades paleobiogeográficas. Papéis Avulsos de Zoologia (São Paulo) 51.6 (2011): 83-100.
• Cisneros, J.C. 2005. New Pleistocene vertebrate fauna from El Salvador. Revista Brasileira de Paleontologia, 8(3):239-255.
• De Porta, Jaime., 1959: Nueva subespecie de Toxodóntido del Cuaternario de Colombia.- Boletín de Geolología, Universidad Industrial de Santander, 3: 55-61.
• Elissamburu A., 2012. Estimación de la masa corporal en géneros del Orden Notoungulata. Estudios Geológicos, Vol 68, No 1, doi:10.3989/egeol.40336.133
• Laurito, César Alberto. Análisis topológico y sistemático del Toxodonte de Bajo de los Barrantes, provincia de Alajuela, Costa Rica. Revista Geológica de América Central 16 (1993).
• Lucas, Spencer G., Guillermo E. Alvarado, and Eduardo Vega. The pleistocene mammals of Costa Rica. Journal of Vertebrate Paleontology 17.2 (1997): 413-427.
• MacFadden, Bruce J. (2005). Diet and habitat of toxodont megaherbivores (Mammalia, Notoungulata) from the late Quaternary of South and Central America. Quaternary Research 64 (2005) 113 – 124.
• McKenna, Malcolm C., and Bell, Susan K. 1997. Classification of Mammals Above the Species Level. Columbia University Press, New York, 631 pp. ISBN 0-231-11013-8
• Paula-Couto, C. (1979). Capítulo XXI, Ordem Notoungulata Roth, 1903. In Tratado de Paleomastozoologia. Academia Brasileira de Ciências, 590 p, Rio de Janeiro.
• Rincón, Ascanio D. Los mamíferos fósiles del Pleistoceno de la cueva del Zumbador (fa. 116), Estado Falcón, Venezuela. Boletín de la Sociedad Venezolana de Espeleología 37 (2003): 18-26.
• Rincón, Ascanio D. New remains of Mixotoxodon larensis Van Frank 1957 (Mammalia: Notoungulata) from Mene de Inciarte tar pit, north-western Venezuela. Interciencia 36.12 (2011): 894-899.
• Van Frank, R. 1957. A fossil collection from northern Шаблон:Not a typo. 1, Toxodontidae (Mammalia, Notoungulata). American Museum Novitates, 1850:1-38.
• Villarroel A., C. & J. Clavijo ( 2005). Los mamíferos fósiles y las edades de las sedimentitas continentales del Neógeno de la Costa Caribe Colombiana. Revista de la Academia Colombiana de Ciencias 29 (112): 345-356. ISSN 0370-3908.