Мікседема
Мікседема — синдром, що виникає при гострому гіпотиреозі внаслідок тривалої недостатності гормонів щитоподібної залози. Внаслідок порушення білкового обміну розвивається набряк тканин організму.[2] Термін вперше вжив британський вчений-медик Вільям Міллер Орд для опису слизового набряку шкіри та підшкірної клітковини, який виявив під час розтину двох хворих. Слово мікседема походить від μύξα, що взято з давньогрецької для передачі «слизу» або «слизуватої речовини», і ὁοίδημα для «набряк». Одним із проявів мікседеми, що виникає в нижній кінцівці, є претібіальна мікседема, характерна ознака хвороби Грейвса, аутоімунної форми гіпертиреозу. Мікседема також може виникнути при тиреоїдиті Хашимото та інших тривалих формах гіпотиреозу. Мікседема може виникнути в гомілці (претибіальна мікседема) і позаду очей (екзофтальм). ПатогенезМікседема описує специфічну форму шкірного та шкірного набряку внаслідок посиленого відкладення компонентів сполучної тканини. Сполучні волокна розділені підвищеною кількістю білка і мукополісахаридів. До них можна віднести глікозаміноглікани, такі як гіалуронова кислота, хондроїтин сульфат та інші мукополісахариди. У міжклітинних просторах збільшується вміст муцину і альбумінів. Онкотичний тиск тканинної рідини підвищується, внаслідок чого рідина затримується в тканинах, викликаючи набряки. Основний обмін при мікседемі падає на 30-40%. Мікседема є причиною потовщення язика та слизових оболонок гортані та глотки, що призводить до невиразної мови та хрипоти, що часто спостерігається при гіпотиреозі. СимптомиПри мікседемі спостерігається виражений набряк шкіри, а також симптомокомплекс гіпотиреозу:
МоніторингПервинне лікування зумовлюється введенням адекватних доз гормону щитоподібної залози L-тироксину внутрішньовенно, або введенням ліотироніну через назогастральний зонд. Важливо виявити та лікувати стан, що спричиняє кому. Мікседемна кома зустрічається рідко, але часто призводить до летального результату. Найчастіше зустрічається у літніх жінок і може бути помилково прийнято за одне з хронічних виснажливих захворювань, характерних для цієї вікової групи. Хоча точна причина мікседеми досі не ясна, численні дослідження продемонстрували важливість йоду. Посилання
|