Міклош Гімеш
Міклош Гімеш (угор. Gimes Miklós; 23 грудня 1917, Будапешт — 16 червня 1958) — угорський журналіст і політик, що брав активну участь в Угорській революції 1956 року та був страчений разом з прем'єр-міністром Угорщини Імре Надем та міністром оборони Угорської Народної Республіки Палом Малетером в 1958 році за звинуваченням у зраді, але згодом був реабілітований в 1989 році. ПоходженняБатьки Міклоша Гімеша були угорськими євреями. В 1919 році вони активно підтримували створення Угорської Радянської Республіки. Його батько помер від черевного тифу в 1944 році в Ляйтмеріці під час Голокосту. Його сестра Йука[2] та мати Лілі Хайду пережили репресії завдяки захисному паспорту, що зробив їм Рауль Валленберг[3]. Участь у комуністичному русіВ 1942 році Гімеш активно долучається до угорського комуністичного руху, працюючи журналістом у різних комуністичних газетах. Однак, в 1955 році був виключений з Угорської партії трудящих за вимогу реабілітувати Ласло Райка. І лише за наполягання Імре Надя, його членство було відновлено в 1956 році. В цей час Міклош познайомився з майбутньою дружиною Алісою Хальдою[4]. Участь в революції 1956 рокуПід час Угорської революції 1956 року, Міклош Гімеш брав активну участь в політиці та революційній журналістиці. Він заснував і редагував газету Magyar Szabadság разом з іншими революціонерами. Також брав участь в революції навіть після радянського вторгнення, виступаючи в складі Угорського демократичного руху за незалежність. 5 грудня 1956 року Міклош Гімеш був заарештований і притягнутий до суду. Після півтора року слідства, був засуджений Верховним судом Угорщини до смертної кари. Страта була проведена 16 червня 1958 року. РеабілітаціяНа початку політичних змін, що відбулися в Угорщині у 1989 році на могилі Міклоша Гімеша та чотирьох інших жертв були перепоховані за участю кількох сотень тисяч осіб. 6 жовтня 1989 року смертний вирок угорським судом було скасовано. Твори
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia