Міка Вяюрюнен
Міка Вяюрюнен (фін. Mika Väyrynen, нар. 28 грудня 1981, Ескільстуна) — фінський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуби «Геренвен» та «ГІК», а також національну збірну Фінляндії. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1999 року виступами за команду клубу «Лахті». Дебютував у Вейккауслізі 3 травня 1999 року в матчі проти " «Йокеріта» і за два роки взяв участь у 36 матчах чемпіонату, забивши 11 голів. На початку 2011 року Міка перейшов у «Йокеріт», після того, як клуб виграв срібні медалі. З приходом Вяюрюнена клуб не поліпшив свої результати і зміг зайняти лише 11-е, передостаннє місце в чемпіонаті, але молодого півзахисника помітили у «Геренвені», і по закінченні сезону у Фінляндії Вяюрюнен перейшов в клуб з Фрісландії. Перший матч у Ередивізі провів 16 листопада 2001 року проти «Спарти», вийшовши на заміну на 73-й хвилині замість Томаса Гольма[1]. У «Геренвені» Вяюрюнен постійно виходив у стартовому складі і користувався довірою як Фоппе де Ганк так і його наступника Гертьяна Вербека, а клуб регулярно брав участь у Кубку УЄФА. Загалом відіграв за команду з Геренвена Вяюрюнен чотири сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 101 матчі чемпіонату. У червні 2005 року перейшов у ПСВ, підписавши контракт на 4 роки[2]. Перший матч за команду Гуса Гіддінка провів 13 серпня, після чого не грав до 17 грудня через травму щиколотки. 8 березня 2006 року дебютував в Лізі чемпіонів. У ПСВ Вяюрюнен не зміг закріпитися в «основі» і лише іноді виходив на заміну, хоча і в усіх трьох сезонах здобув золоті нагороди чемпіона Нідерландів. Влітку 2008 року повернувся в «Геренвен», підписавши контракт на три роки[3]. 31 січня 2009 року отримав травму в матчі проти «Аякса». Спочатку очікувалося, що Вяюрюнен повернеться у стрій через кілька тижнів[4], але у березні був поставлений остаточний діагноз і було оголошено, що Вяюрюнен не зможе грати до кінця 2009 року[5]. В результаті цього Вяюрюнен пропустив фінал Кубка Нідерландів, який його клуб виграв і здобув трофей. Вперше фін вийшов на поле після травми 28 жовтня 2009 року в матчі Кубку Нідерландів проти «Росендала»[6] і до кінця 2009 року не провів жодного повного матчу[7]. Але з 2010 року Міка знову став основним гравцем команди. 13 вересня 2011 підписав контракт з «Лідс Юнайтед»[8], будучи вільним агентом. Дебютував за «Лідс» 20 вересня 2011 року в матчі проти «Манчестер Юнайтед», який проходив в рамках Кубка Ліги. Втім і у новій команді Вяюрюнена переслідували травми і він грав досить мало, через що 16 квітня 2012 року контракт за обопільною згодою був розірваний[9]. Після відходу з «Лідс Юнайтед» Міка тренувався з ГІКом для підтримки спортивної форми. 10 липня було оголошено, що клуб підписав тримісячний контракт з футболістом[10]. Через тиждень він дебютував за клуб проти «Рейк'явіка» в кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА і забив гол з пенальті. З командою Міка виграв двічі поспіль у 2012 та 2013 роках національний чемпіонат, а у 2014 році окрім свого третього поспіль чемпіонства з ГІКом, Вяюрюнен також виграв свій перший Кубок Фінляндії. 6 березня 2015 року Вяюрюнен перейшов в клуб MLS «Лос-Анджелес Гелаксі»[11], де він зіграв 19 матчів в сезоні 2015 року. Провівши першу половину 2016 року без клубу, у серпні він підписав контракт з ГІФКом[12], де провів наступні півтора року. У січні 2018 року Вяюрюнен оголосив про завершення кар'єри гравця[13]. Виступи за збірні2001 року дебютував у складі юнацької збірної Фінляндії (U-20). У її складі був учасником молодіжного чемпіонату світу 2001 року в Аргентині, де він забив гол у матчі групового етапу проти Ямайки (1:0), але фіни не вийшли з групи. Протягом 2000—2001 років залучався до складу молодіжної збірної Фінляндії. На молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах. 20 березня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Фінляндії в матчі проти збірної Південної Кореї. У відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2008 року зіграв 10 матчів і забив гол у матчі першого туру проти збірної Польщі[14]. У першому відбірковому матчі збірної Фінляндії до чемпіонату світу 2010 року проти Німеччини забив гол і віддав гольову передачу, а гра завершилася сенсаційною нічиєю з рахунком 3:3[15]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у її формі 64 матчі, забивши 6 голів. СтатистикаКлуб
Збірна
Голи за збірну
Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia