Мідель-шпангоутМі́дель-шпанго́ут (у суднобудуванні) — лінія перерізу теоретичної поверхні корпусу судна з площиною мідель-шпангоута[1]. Площина мідель-шпангоута — вертикальна поперечна площина, що проходить по середині довжини судна між носовим і кормовим перпендикулярами[1] теоретичного кресленика судна. Належить до числа основних точок, ліній та площин теоретичного кресленика судна. Може не збігатись з найширшим перерізом корпуса (див. мідель судна). У цій площині зазвичай встановлюють реальний конструктивний елемент — шпангоут. Площа мідель-шпангоута використовується для обчислення коефіцієнта повноти шпангоута і характеристик лобового опору судна. Коефіцієнт повноти шпангоута — відношення площі підводної частини площини шпангоута до площі прямокутника, сторони якого дорівнюють ширині та осадці на цьому шпангоуті по розрахункову ватерлінію[1]. На теоретичному кресленику мідель-шпангоут, на відміну від решти, номерних шпангоутів, позначається особливим знаком. Інколи термін «мідель-шпангоут» використовується як скорочення терміна «площина мідель-шпангоута» (згадана вище січна площина), що є не правильним. Див. такожПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia