Мігай Угорський

Мігай Угорський
Біографічні дані
Народження	955  невідомо
Смерть	990
У шлюбі з	Аделаїда Польська^d
Діти	Владислав Лисий і Вазул
Династія	Арпади
Батько	Такшонь
Медіафайли у Вікісховищі

Мігай (угор. Mihály[1]; після 960–995 або 997) — член угорської династії Арпадів, молодший син надьфеєделема (князя-вождя) угорців Такшоня. Більшість деталей його біографії невідомі або незрозумілі. Усі угорські королі з 1046 року були його нащадками[2].

Як пише угорський історик Дьєрдь Дьєрффі, Мігай отримав від свого брата Гези князівство (ducatus). Словацькі історики зазначають, що Мігай керував Нітранським князівством у 971—997 роках. Проте жодна з цих теорій не має загальної підтримки серед істориків

Життєпис

Князь Такшонь, батько Мігая. Мініатюра з «Ілюстрованої хроніки»

Анонім, автор першої праці з історії угорців «Діяння угрів», розповідає, що батько Мігая, Такшонь, узяв собі дружину «із землі куманів[a]»[3][4]. Проте в часи Мігая і до 1050-х років на тих землях проживали печеніги. Відповідно, історик Дьєрффі припускає, що дружина Такшоня була дочкою одного з печенізьких ханів[5]. Інші історики, зокрема Золтан Корде[4] та Дьюла Крішто[6], вважають, що в повідомленні Аноніма йдеться про її хозарське походження.

Мігай був молодшим сином Такшоня[7]. Дьєрффі пише, що він був неповнолітнім, коли його охрестили у 972 році[8]. Він був охрещений разом зі старшим братом Гезою, який успадкував батьків титул князя приблизно в той час[9]. Мігая назвали на честь архангела Михаїла[8]. Як вважає Дьєрффі, подальше використання нащадками Мігая (чотирма королями та двома князями) імені Бела свідчить, що це могло бути язичницьке ім'я Мігая[10].

Геза, брат Мігая. Мініатюра з «Ілюстрованої хроніки»

Дьєрффі вважає, що Мігай був близьким до свого брата Гези, оскільки немає джерел, які повідомляли би про суперечності між ними[11]. Таким чином, вважає історик, Геза дав своєму братові одне із ducatus (князівств) Угорського князівства, хоча немає жодних свідчень про ці події[12]. Як пише історик Штайнгюбель, Мігай отримав «Нітранське князівство» близько 971 року[7]. Ян Лукачка вважає, що саме Мігай зламав «опір місцевих дворян» у цьому князівстві[13].

Доля Мігая достеменно невідома. Дьєрффі припускає, що він міг померти до смерті брата (близько 997 року) або відмовитися від свого князівства на користь сина Гези — Стефана[14]. З іншого боку, Штайнгюбель та Лукачка вважають, що Мігая вбили 995 року за наказом його брата[7][15]. Владімір Сегеш також вважає, що Мігая вбили за наказом Гези, але припускає, що це було між 976 та 978 роками. Також він пише, що титул Мігая успадкував його син Ласло Лисий[16].

Сім'я

До нашого часу дійшли імена двох синів Мігая — Ласло та Вазула[1][17]. Дьєрффі припускає родинні зв'язки між дружиною Мігая та болгарським царем Самуїлом, оскільки імена їхніх синів були популярні серед православних правителів, зокрема в династії Комітопулів[18]. Також він додає, що шлюб міг відбутися приблизно в 980 році[17].

Родовід

Арпад

Золта

Такшонь

Менуморут

дочка

Мігай

половчанка

Коментарі

1. Кумани — прийнята в Європі назва кочового племені, яке в українській мові та в руських літописах називається половцями

Примітки

1. Kristó & Makk, 1996, Appendix 1.
2. Kristó & Makk, 1996, Appendices 1-2.
3. Anonymus, Notary of King Béla: The Deeds of the Hungarians (ch. 57), p. 127.
4. Kordé, 1994, p. 659.
5. Györffy, 1994, p. 36.
6. Kristó & Makk, 1996, p. 24.
7. Steinhübel, 2011, p. 19.
8. Györffy, 1994, p. 52.
9. Györffy, 1994, pp. 49, 52.
10. Györffy, 2000, p. 98.
11. Györffy, 1994, pp. 74, 76.
12. Györffy, 1994, pp. 76-77.
13. Lukačka, 2011, p. 32.
14. Györffy, 1994, p. 79.
15. Lukačka, 2011, p. 33.
16. Segeš, 2002, p. 278.
17. Györffy, 1994, p. 72.
18. Györffy, 1994, pp. 71-72.

Джерела

• Anonymus, Notary of King Béla: The Deeds of the Hungarians (Edited, Translated and Annotated by Martyn Rady and László Veszprémy) (2010). In: Rady, Martyn; Veszprémy, László; Bak, János M. (2010); Anonymus and Master Roger; CEU Press; ISBN 978-963-9776-95-1.
• Györffy György. King Saint Stephen of Hungary. — Atlantic Research and Publications, 1994. — ISBN 0-88033-300-6.
• Györffy György. István király és műve [=King Stephen and his Work]. — Balassi Kiadó, 2000.
• Kordé Zoltán. Taksony // Korai magyar történeti lexikon (9-14. század) [=Encyclopedia of the Early Hungarian History (9th-14th centuries)]. — Akadémiai Kiadó, 1994. — ISBN 963-05-6722-9.
• Kristó Gyula, Makk Ferenc. Az Árpád-ház uralkodói [=Rulers of the House of Árpád]. — I.P.C. Könyvek, 1996. — ISBN 963-7930-97-3.
• Lukačka Ján. The beginnings of the nobility in Slovakia // Slovakia in History. — Cambridge University Press, 2011. — С. 30–37. — ISBN 978-0-521-80253-6.
• Segeš Vladimír. Nitra Appanage Duchy // Slovak History: Chronology & Lexicon. — Bolchazy-Carducci Publishers, Slovenské Pedegogické Nakladatel'stvo, 2002. — ISBN 0-86516-444-4.
• Steinhübel Ján. The Duchy of Nitra // Slovakia in History. — Cambridge University Press, 2011. — С. 15–29. — ISBN 978-0-521-80253-6.

Угорщина   Історія   Біографії