Мшелоїмство

Мшелої́мство (від дав.-рус. і староцерк.-слов. мьшелъ — «річ, майно»[1]; у церковнослов'янському вжитку — «мзда, користь, прибуток») — пристрасть до речей. У сучасній мові слово використовується в релігійному контексті, як порочна (гріховна) пристрасть до збирання непотрібних речей. Це може мати форму хабарів речами (хабарництво), пристрасті до подарунків, даремного колекціонування і навіть до збирання непотребу[2][3].

Трактування

Мшелоїмство згадується як вид гріха в молитвословові в «Сповіданні гріхів повсякденних». Молитвослови складалися стосовно чернечого життя. У такому контексті це слово позначає збирання (накопичування) ченцем в своїй келії необов'язкових йому в ужитку яскравих, цінних предметів. У статуті рязанського Свято-Троїцького чоловічого монастиря вказано:[4]

Ченцям неетично заводити в келії зайвих речей, впадати в гріх мшелоїмства. Найкращою прикрасою чернечої келії служать святі ікони і книги Святого Письма, а також творіння Святих Отців. Келія ченця містить крайній мінімум всього, без чого не можна обійтися в ній. Келія повинна бути красною не речами, а духом віри і молитви ченця, що живе в ній. Світські ж і мирські речі та приладдя не повинні знаходитися в келії.

Див. також

• Ненажерливість (об'їдання)
• Гріх
• Клептоманія
• Колекціювання
• Оніоманія
• Споживацтво
• Шопінг
• Силогоманія

Примітки

1. Мшел // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
2. Православна енциклопедія «Азбука віри». Мшелоїмство [Архівовано 26 листопада 2009 у Wayback Machine.](рос.)
3. Повний церковний словник св. Гр. Дьячеко [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
4. http://www.cofe.ru/blagovest/article.asp?heading=31&article=8658 [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] Ієромонах Серафим (Калугин). «Мшелоимство, скверноприбытчество…»// Православна газета «Благовіст» 28.01.2005 (рос.)

Джерела

• Словарь церковно-славянскаго и русскаго языка. [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]  — СПб.: Императорская Академия Наук, 1847. — Т. II: З-Н. стр. 302, 335