Ліля Мусіхіна однією з перших із тернополянок почала активно допомагати воїнам АТО. За час російсько-української війни вона з побратимами організувала цілу волонтерську мережу в Тернополі, члени якої в'яжуть і шиють бійцям теплу форму, бафи, білизну тощо, пакують, відправляють і довозять речі та медичні аптечки до військових.
Організатор акції зі збору коштів для військових «Холодно? А хлопцям на передовій?!!», за дві години якої 15 учасниць акції зібрали 13791 грн.[1]
На початку березня 2015-го започаткувала громадську акцію «Голодую, щоб не втратити Надію» в підтримку Надії Савченко. До акції в перші ж дні приєдналося 10 тернополянок.[2]
Особисте життя
Живе в Тернополі на Новому світі. Разом із чоловіком Сергієм виховує донечку Ельвіру.
Творчість
Працює над написанням антропологічних праць, досліджує народну магію в різних регіонах України.
У періодиці опублікувала більше сотні дитячих творів, в яких авторка відмовилася від насилля у всіх його проявах.
Також Ліля Мусіхіна розробила та опублікована авторську програму раннього навчання дитини грамоти (журнал «Каліграфія»).
Книги
«Знахар, 2011» (2010), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
«Знахар, 2012» (2011), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
«Магія українців устами очевидця» (2012),
«Магія гір. Чарівне в житті гуцулів» (2012),
«Золотий корінь» (2012), книга-календар народних свят та звичаїв,
«Звірослов. Міфологема тваринного світу»,
«Звичайник» (Київ: Дуліби, 2014 р.), твір увійшов у списки літературної премії «Книга року ВВС-2014».
«Коли захиталося небо. „V“ означає „Вільні“» (Тернопіль: Джура, 2016 р.)
Статті
«Український весільний фольклор» (2008), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 4 (8),
«Семіотична природа писемної культури східних слов'ян» (2010), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 3 (7),
«Захисна та очисна функція вогню у народній магії гуцулів Верховини» у збірнику наукових праць Ягеллонського університету «Культура сучасної Гуцульщини» (2010),
«Символіка курки та півня у світовій та українській магічній культурі» (2012), Всеукраїнський народознавчий часопис «Берегиня», № 9 (71).
Інше
доповідь на науковій конференції у Яґеллонському університеті на тему «Час і простір у магії гуцулів» (2011),
творчий вечір «Магія гуцулів» (2011) у Фундації святого Володимира (Краків, Польща),
координація зйомок фільму «Красне — ключова станція переселень. Історія переселених жінок» (2012, спільний проект Україна, Польща, Німеччина).
Відзнаки
«Книжка року'2013»: 10 місце в номінації «Візитівка» (категорія «Етнологія / етнографія / фольклор / соціолінгвістика») за книжку «Звірослов. Міфологема тваринного світу українців»[3][4],
Семеняк, В. «Готова вирвати серце із грудей і віддати, аби лише воно когось зігріло…» / Валентина Семеняк // Свобода. — 2015. — № 54 (22 лип.). — С. 10 — (Волонтерство як спосіб життя).