Організація була заснована в березні 2014 року. Біля її витоків стояли четверо людей різних професій, які були активістами Євромайдану: Юрій Касьянов, Олексій Савченко, Ярослав Тропінов та Олександр Фощан[5][9][10][11]. З початком війни вони стали допомагати першому батальйону Національної гвардії, потім поширили діяльність на її другий батальйон та батальйони «Донбас» і «Миротворець», а зрештою стали опікуватись усіма військовими формуваннями, що перебувають на передовій[9][12][13].
На початку «Армія SOS» базувалася в приміщенні компанії Dragon Capital[14] (Київ), де працюють деякі з її активістів. У липні 2014 було відкрито окремі пункти прийому допомоги в Києві[15] та Дніпропетровську[16], а пізніше почав роботу пункт в Одесі[17][18]. Активісти діаспори створили кілька осередків організації за кордоном, зокрема в Канаді, США, Великій Британії, Іспанії та Німеччині[19][8][20]. У вересні 2014 «Армія SOS» офіційно зареєструвалася як благодійний фонд[21][22]. Станом на липень 2014 в об'єднанні було близько 10 учасників (у тому числі четверо засновників-координаторів)[5], на вересень — 20-30[9], а на кінець 2014 — середину 2015 — вже близько 50[8][20][3].
Станом на початок травня 2014 було зібрано понад мільйон гривень[23], на початок червня — 2,5 млн[10], на липень — понад 5 млн[5], на серпень 2014 — понад 10 млн[24], на липень 2015 — 20 млн[3], на липень 2016 — 22,5 млн, на липень 2017 — 24,9 млн. Крім того, організація отримує чимало негрошової допомоги[25][26].
Фінансова звітність щодо роботи «Армія SOS» є публічною[25].
Діяльність
Виготовлення безпілотних літальних апаратів та розвідка за їх допомогою. У червні — липні 2014 «Армія SOS» почала закупку мультикоптерів, у серпні — будівництво власних апаратів[27][28][29], а в жовтні — формування польотних груп (команд зі штурмана та пілота)[27]. Спочатку активісти будували і коптери, і літаки, а згодом — лише літаки. Вони розробили кілька нових їх моделей[30][3]. За словами волонтерів, вони будують кілька безпілотників на місяць і станом на липень 2015 виготовили близько 50 апаратів різних видів, а станом на березень 2016 — понад 100[31][2]. Більше 40 з них станом на травень 2016 було передано військовим[30]; крім того, «Армія SOS» надає безпілотники іншим волонтерським групам (зокрема Центру підтримки аеророзвідки при Києво-Могилянській академії[32]) та виконує для армії аеророзвідку власними силами. Вона має 4 польотні групи і веде постійне чергування на фронті[3][27][33]. За словами членів організації, під час боїв за Дебальцеве вони надавали артилерії до 60-70 цілей у день; на основі їхніх розвідданих здійснювався штурм Логвинового12 лютого 2015[27][34]. Допомагали вони й при обороні Донецького аеропорту[35]. Крім того, активісти повідомляють про допомогу армії та Нацгвардії в ремонті та виготовленні апаратів[2].
Закупівля та програмування планшетів для артилеристів. На планшети встановлюють карти місцевості та розроблені волонтерами програми, що виконують артилерійські розрахунки та полегшують зв'язок (загалом цей програмно-апаратний комплекс пришвидшує роботу в кілька разів). Організація приймає на програмування планшети від інших волонтерських груп і навчає військових роботі з ними[3][36][8][30]. Вона почала постачати планшети на фронт у липні 2014[37] і станом на січень 2016 передала більше 2000 одиниць[33], а на березень 2017 — 8000[38][39].
Інше технічне та речове забезпечення військових: засоби захисту, зв'язку та розвідки, форма та взуття, продукти, ліки, намети, генератори, автотранспорт та його ремонт тощо[24][33][40][41][9][42]. Вже за перші 3 місяці роботи — станом на 5 червня 2014 — організація закупила, серед іншого, 450 бронежилетів, 150 радіостанцій, 200 тактичних ліхтарів та 400 балістичних масок[10]. Через місяць — 9 липня — волонтери звітували вже про 650 бронежилетів, більше 450 радіостанцій, 600 тактичних ліхтарів, 250 шоломів, 800 жилетів та комплектів форми, 3 тепловізори, 60 приладів нічного бачення[43] та багато іншого, в тому числі електрогенератори, біноклі, спальні мішки тощо[43]. «Армія SOS» забезпечує військових глушниками для різноманітної зброї та радіорозвідувальним обладнанням, у чому значно допомагає канадський відділ організації[3][44][45]. В 2015 році військовим було поставлено понад 100 сканерів ефіру[14]. Станом на січень 2016 було закуплено, обладнано й доправлено на фронт близько 100 транспортних засобів[33], серед яких, за словами активістів, є мотоцикли, мікроавтобуси, пікапи, джипи та вантажівки[46]. Крім того, організація доправляє солдатам дитячі листи та малюнки[47] і співпрацює з музикантами «радіо Рокс», які регулярно дають концерти на передовій[48][49][50][51]. Волонтери дніпровського відділу виготовляють сухі комплекти борщу[52]. У червні 2014 «Армія SOS» організувала буріння водяної свердловини на горі Карачун, стратегічній висоті поблизу Слов'янська[53][54].
Допомога волонтерській групі «Діти героїв України», яка займається підтримкою сімей військових[55][56][57][58].
Показ у різних містах України виставки предметів із зони АТО — фрагментів снарядів, документів бойовиків, фотографій із фронту тощо. Протягом 2015—2016 років предметно-документальна виставка «На лінії вогню» відбулася в Дніпропетровську[59][60], Києві (в обох містах неодноразово)[61][62], Рогатині[63] та Івано-Франківську[64].
2014 року за участі представників «Армії SOS» та кількох інших волонтерських організацій була створена компанія UA.RPA під керівництвом адмірала Ігоря Кабаненка. Вона задумана як аналог американської DARPA і займається розробкою високотехнологічних товарів військового та подвійного призначення[65][66][67][68].
2015 року один із координаторів «Армії SOS» Юрій Касьянов, вийшовши з організації, заснував новий волонтерський проект, що займається безпілотниками, — «Матриця технологій»[69][70][71].
2015 року волонтер організації Марина Комарова (яка пізніше вийшла з «Армії SOS») була включена до комісії з присудження недержавного ордену «Народний Герой України»[72].
2018 року права користування на програмний комплекс «Кропива» (мовою військових — «програма МАПА на планшеті від Армія SOS»), який є результатом кількарічної праці багатьох фахівців, як цивільних так і військових, офіційно передано на військову службу. На честь Дня незалежності України 2018 року необмежені права на використання програми були безкоштовно передані Збройним Силам України.[73]
Збір допомоги
«Армія SOS» збирає пожертви через служби безготівкових переказів та приймає допомогу безпосередньо[15]. Крім того, проводиться збір продуктів та речей у супермаркетах[74][75][20][76] і діє благодійний аукціон із продажу різноманітних сувенірів[77][78]. Пункти прийому діють у Києві, Дніпрі[1] та закордонних осередках[19][8][20]. Відділ у США є найбільшим постачальником одягу та іграшок для родин солдатів, а відділ у Канаді доправляє чимало військових приладів[79][80]. Зокрема, на одному з благодійних вечорів, що проходив 28 лютого 2015 у Торонто, вдалося зібрати 52 тисячі доларів, що були спрямовані на 3 позашляховики, радіорозвідувальну техніку та тактичні окуляри[81][82][83]. Відділення в Іспанії (Мурсія) постачає автотранспорт, одяг (у тому числі пошитий власноруч), взуття, ліки, цитрусові тощо[84][85]. Звітність «Армії SOS» про пожертви та витрати доступна на її сайті[25][10][75].
Оцінки
За оцінкою експертів, опитаних Асоціацією благодійників України, за підсумками роботи в 2014[86] та 2015[87] роках «Армія SOS» входить до числа благодійних і волонтерських організацій, які діють найбільш ефективно, публічно та прозоро.
Відзнаки
Деякі волонтери «Армії SOS» відзначені орденами та медалями:
Юрій Касьянов (залишив організацію в 2015 році) та Дмитро Ковальчук — орденом «За заслуги» III ступеня (Указ Президента України від 23 серпня 2014 року)[88];
Аліна Михайлова, Олексій Савченко, Ярослав Тропінов та Олександр Фощан — медаллю «Захиснику Вітчизни» (Указ Президента України від 23 серпня 2014 року)[88];
Антоніна Баюра та Дарія Морозова — орденом княгині Ольги III ступеня (Указ Президента України від 21 травня 2015 року)[89];
Шість волонтерів групи 24 грудня 2016 року отримали від міністра оборони України Степана Полторака медалі «За сприяння Збройним Силам України»[94]. В листопаді 2016 цією медаллю був нагороджений і один із засновників канадського відділу «Армії SOS» Річард Гарейчук[95].
У грудні 2022 організація отримала від компанії «Нова пошта» відзнаку «Варті» в номінації «Допомога ЗСУ».[97]
Крім того, організація повідомляє про нагородження її, а також окремих її підрозділів та активістів грамотами та подяками військових формувань та окремих офіцерів, зокрема:
↑ абвЗвіти. Армія SOS. Архів оригіналу за 05.10.2021. Процитовано 01.08.2016.
↑Згідно зі звітами організації [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.], було зібрано: за 2014 рік — 11 880 719 грн, за 1-й квартал 2015 — 3 967 011 грн, за 2-й квартал 2015 — 3 217 062 грн, за 3-й квартал 2015 — 1 461 878 грн, за 4-й квартал 2015 — 762 765 грн, за 1-й квартал 2016 — 672 646 грн, за 2-й квартал 2016 — 569 081 грн, за 3-й квартал 2016 — 629 788 грн, за 4-й квартал 2016 — 567 345 грн, за 1-й квартал 2017 — 639 598 грн, за 2-й квартал 2017 — 491 477 грн.
