Мулявка Любов Данилівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мулявка.

Мулявка Любов Данилівна
Народилася	17 вересня 1898(1898-09-17)
Померла	1 травня 1996(1996-05-01) (97 років)

Мулявка Любина (Любов) Данилівна(17 вересня 1898(18980917) — 1 травня 1996) — український мистецтвознавець, музейний працівник.

Біографія

Народилася 17 вересня 1898 р. у с. Красносілка Шевченківської округи.

Закінчила гімназію в містечку Златополі Чигиринського повіту (1915 р.).

Навчалась на Вищих жіночих курсах у Києві (1917—1918 рр.), на етнографічному відділі КАІ (1922—1924 рр.), екстерном склала іспити за курс історичного відділу факультету професійної освіти КІНО (1927 р.). Працювала у відділі народного мистецтва ВІМ (з осені 1924 р.), стажувалась з квітня 1925 р. до 1 травня 1926 р.; у школі 265 для малописьменних при БУПРі (1925 р.) та філії Робітничого товариства шевства над селом (1926 р.). Дійсний член гуртка «Studio» при Кафедрі українського мистецтва ВУАН (1926 р.). Член Етнографічного товариства (1924 р.) та його наукової комісії (1927 р.).

Постійна нештатна співробітниця мистецького відділу ВУАК (з грудня 1926 р.). Аспірантка НДК мистецтвознавства (з 1927 р.).

З 01.05.1930 - 01.03.1931 р. завідувала Сталінським округовим музеєм краєзнавства (м. Сталіно — нині м. Донецьк).[1]

1932 р. захистила промоційну роботу «Писанка як здобуток продукції доби натурального господарства».

З 1938 р. працювала у Музеї Т. Шевченка в с. Керелівці (нині — Шевченкове Звенигородського району Черкаської обл.). У 1942 р. вивезена на примусові роботу до Німеччини, повернулася у Керелівку 1945 р. Підготувала монографічне дослідження про дитячі Шевченові роки та його малу батьківщину «Паросток батьківського саду. Зацвіт Шевченкової долі», що вийшло у світ лише 2006 р.

Заарештована 1946 р. за звинуваченням у співпраці з окупантами. Після звільнення продовжила наукову роботу.

Примітки

1. Принь, М. О. (2014). До історії музейної справи в Сталінській окрузі в 1920-х – на початку 1930-х років. Праці Центру пам'яткознавства. № 26. с. 157—165. ISSN 2078-0133. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 8 травня 2020.

Джерела та література

• Білокінь С. І. Любов Мулявка: остання з славетних // IV Гончарівські читання, Колективне та індивідуальне як чинники національної своєрідності народного мистецтва: Програма, тези і резюме доповідей. — 1997. — С. 14–16.
• Пахаренко В. Берегиня Шевченкової слави // Мулявко Л. Паросток батьківського саду: зацвіт Шевченкої долі. — 2006. — С. 5–8.
• Принь М. О. До історії музейної справи в Сталінській окрузі в 1920-х — на початку 1930-х років // Праці Центру пам'яткознавства. — 2014. — Вип. 26. — С. 157—165. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2014_26_17.
• ЦДАВО України, ф. Р — 166, оп. 12, спр. 5167. Особова справа Мулявка Любов Данилівна.
• Мулявка Любов Данилівна // Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії вітчизняного мистецтвознавства 1920-х - початку 1930-х років) / Ірина Ходак. — Київ : ІМФЕ ; Харків : Вид. О.Савчук, 2017. —С. 396 —397.