|
Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини
 Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини — тематичний краєзнавчий музей на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Складова частина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» в Переяславі, Україна. Заснований 1982 року[1]. Концепція музеюЖитлово-господарський комплекс музею відтворює побут і умови праці пасічника на Наддніпрянщині в давнину. Експозиція відображає періоди розвитку бджільництва в Україні від найдавніших часів до сьогодення: дикий — хаотичний, бортницький–пасічницький, та раціональний–рамково–вуликовий. ЕкспозиціяВ експозиції музею-садиби хата, комора, омшаник — зимівник для бджіл, вулики-дуплянки. При вході — скульптура покровителя бджільництва святого Зосими. Житлово-господарський комплекс відтворює трудову діяльність та побут пасічника кінця ХІХ — початку ХХ століття та висвітлює історію бджільництва з найдавніших часів до сьогодення. Періоди розвитку бджільництва представлені вуликами різних типів, інструментами та знаряддями догляду за бджолами, пристроями для добування меду і переробки воску. Хата пасічникаОснова експозиції — хата кінця XIX століття із села Помоклі, яка належала пасічнику Хвостику Ф. К., передана його синами, для створення музею. Збудована в шули: хата, сіни, хатина і прихатня комора. Інтер'єр хати традиційний, святковий. У сінях — великий вулик-дуплянка; наставний ушиб з п'яти секцій, за допомогою якої підіймали дуплянки на дерева. У хаті на полицях література з бджільництва, на скрині — журнали «Бджільництво». На покуті — ікони святих Зосима і Саватія — християнських покровителів бджільництва. У вітринах експонується посуд періоду Київської Русі для зберігання меду, демонструється виготовлення штучної борті та дуплянки. У центрі хати — дуплянка на дві бджолині сім'ї, яку підвішували на висоту 8-10 метрів за допомогою спеціального колеса. Тут є і портрет господаря — Ф. К. Хвостика, простого колгоспного спадкового пасічника із села Помоклі Переяслав-Хмельницького району[1]. Світлини його та його сім'ї теж передали до музею сини пасічника[1]. Тут також виставлено оригінальне свідоцтво Марії Яковенко, що вона завершила курси пасічників 1916 року у Переяславі[1]. Також в експозиції є дві медогонки XIX століття, інструменти для догляду за бджолами, побутові речі бджоляра тощо. Хата пасічника — об'єкт культурної спадщини внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Окремий розділ музею присвячений українському вченому Петру Івановичу Прокоповичу, основоположнику раціонального рамкового бджільництва. ДвірУ дворі — комора для зберігання меду, рамок, вуликів і омшаник — зимівник для бджіл, вулики-дупляки середини XIX століття. Комора кінця XIX століття перенесена із села Карань, передмістя Переяслава-Хмельницького — пам'ятка культурної спадщини. В прихатній коморі розміщено столярний верстат із різними столярними інструментами, дві медогонки кінця XIX століття, настінні ваги, гирі. Покритий двоскатним солом'яним дахом, омшаник — погріб, для зимування пасіки, відтворений працівниками музею. Галерея
ПриміткиДжерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
