Моше Дор

Моше Дор
івр. משה דור
Народився9 грудня 1932(1932-12-09)[2]
Тель-Авів-Яфо, Підмандатна Палестина, Велика Британія
Помер5 червня 2016(2016-06-05)[1][2] (83 роки)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Країна Ізраїль
Діяльністьпоет, редактор газети, перекладач, журналіст, літературний редактор, публіцист, письменник
Галузьдитяча література[3] і переклади з англійськоїd[3]
Знання мовіврит[3]
Роки активностіз 1952
У шлюбі зBarbara Goldbergd
Нагороди

Моше Дор (івр. משה דור, нар. 9 грудня 1932, Тель-Авів — 5 червня 2016, там же) — ізраїльський поет та перекладач. Лавреат премії імені Хаїма Бялика (1987).

Один із засновників групи поетів «Лікрат», у 1952—53 роках — редактор журналу «Лікрат». З 1958 року — співробітник газети «Ма'арів», у 1975—77 роках — культурний аташе посольства Ізраїлю у Великій Британії.

Основні збірки віршів: «Білі кипариси» (1954), «Золото й попіл» (1963), «Ікар миру» (1966), «Барон Порчелі в Єрусалимі» (1968), «Карти часу» (1975), «Паперові змії в Гемпстед Гіт» (1980). Автор низки дитячих книг, зокрема, «Хто хоче бути чарівником» (1975), збірок статей на літературні теми, перекладав на іврит вірші англійських поетів[4].

Примітки

  1. а б ідентифікатор VIAF
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. Дор Моше // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Джерело

  • «Всесвіт» № 12 за 1995 рік (Спеціальний ізраїльський випуск), стор. 39