Моцарт народився в Куритибі, штат Парана. Своє ім'я він отримав на честь свого батька Моцарта Сантоса Батісти, чий батько був композитором[2]. Прадід Моцарта був родом з Польщі, який виїхав з країни на пошуки кращого життя в Бразилії, тому гравець міг виступати за збірну Польщі, з ним навіть контактували люди з польської федерації футболу, але виклик у польську команду не відбувся[3].
Футбольну кар'єру розпочав у «Парані», а в 1998 році перебрався до французького«Бордо», проте на дорослому рівні не зіграв жодного офіційного матчу. Для отримання ігрової практики повернувся до бразильської «Корітіби», до складу якої приєднався у липні 1998 року. Спочатку виступав за молодіжну команду вище вказаного клубу[4]. У сезоні 1999 року переведений до першої команди, де швидко став гравцем основного складу[4].
У жовтні 2000 року проданий до представника Серії A«Реджини», куди перейшов за 4 млн доларів[6]. У «Реджині» провів 5 років, був капітаном команди. З клубом у свій перший сезон вилетів у серію В, а потім повернувся до найвищого італійського дивізіону. У сезоні 2004/05 років став третім у серії А за кількістю точних передач та 6-м за кількістю перехоплень[7]. 2005 року навіть отримав почесний 10-й номер у клубі. Того ж року Моцартом зацікавилися декілька клубів, серед яких були італійські«Фіорентіна», «Ювентус» та «Палермо», «Рома», а також московський«Спартак». Для червоно-білого клубу бразилець став пріоритетною метою у літнє трансферне вікно[8]. Проте президент «Реджини» розглядав лише пропозиції клубів з-за кордону, оскільки не бажав посилювати конкурентів із серії А[9][10]. Сам гравець хотів залишитися в Італії, а перехід за межі Апеннінів розглядав як вимушений захід, спрямований на допомогу клубу, який зазнавав фінансових труднощів[11].
«Спартак» (Москва)
20 серпня 2005 року підписав зі «Спартаком» 4-річний контракт, із щорічною заробітною платою 850 тис. євро[12][13], сума відступних склала від 6[14] до 6,5 млн євро[15][16]. Купівля Моцарта стала на той момент другим за вартістю трансфером в історії «Спартака»[17]. У клубі Моцарт вибрав номер 24 на честь дня народження дружини, яка народилася 24 серпня[2]. У складі «Спартака» дебютував 6 вересня у товариському матчі зі «Спартаком» із Щолково, а фанати клубу привітали новачка банером: «Моцарт, ласкаво просимо до великого клубу!»; гра завершилася внічию 1:1, а Моцарт провів усі 90 хвилин[18]. В офіційному матчі за «Спартак» зіграв 12 вересня у грі чемпіонату Росії з «Тереком», у якому червоно-білі перемогли 2:1[17]. У матчі 24 туру, в якому Спартак зустрічався з ЦСКА, помилка Моцарта призвела до єдиного голу у поєдинку[19]. У тому ж сезоні у матчі з «Шинником» отримав травму коліна та вибув до завершення сезону[20]. Взимку після курсу реабілітації на батьківщині відновився після травми[21]. Незважаючи на те, що перший сезон у Моцарта в «Спартаку» вийшов не надто вдалим, все ж таки зміг завоювати місце в основі команди і стати головною сполучною ланкою між обороною та нападом клубу[22].
Взимку 2006 року Моцарт почав трішки розмовляти російською[23], що полегшило спілкування Моцарта у клубі. 13 березня у матчі Суперкубку Росії на 47-й хвилині Моцарт забив свій перший м'яч за «Спартак», однак це не врятувало клуб від поразки від ЦСКА[24]. У матчі 3 туру сезону 2006 з ЦСКА Моцарт, який став головним виконавцем стандартних положень у команді, відзначився гольовим пасом зі штрафного, що дозволив звести матч клубів внічию 1:1[25]. 13 квітня Моцарт забив свої перші м'ячі за команду в Кубку Росії, реалізувавши два пенальті[26], що стало для нього першим подібним досвідом у професіональній кар'єрі[27]. У матчі 6-го туру з «Москвою» Моцарт зміг вдруге реалізувати два 11-метрові, але другий удар з «точки» відбив Жевнов[28], перший же гол став для нього дебютним у чемпіонаті.
21 травня 2006 року «Спартак» програв у фіналі Кубка Росії ЦСКА з рахунком 0:3, цей матч став одним із найгірших для Моцарта в Росії: наприкінці гри він отримав червону картку за те, що наступив на ногу Дуду, а з його зони в останні хвилини було розпочато дві гольові атаки[29]. Після гри почали з'явилися чутки, що Моцарт, який грав на ключовій позиції в центрі поля, хоч і є гравцем гарного рівня та командним бійцем, але свої емоції у ключових матчах не здатний контролювати (це видалення стало другим у сезоні для Моцарта, попереднє було також з ЦСКА)[30]. Після матчу вибачився за свій вчинок[31], це дозволило зменшити термін дискваліфікації гравця до двох матчів[32]. Однак ці невдачі не зламали Моцарта, і бразилець став одним із найкращих та незамінних гравців складу «червоно-білих»[33].
Наприкінці вересня отримав тяжку травму[34]: у гравця трапився рецидив старої травми колінного суглобу[35]. Однак після обстеження з'ясувалося, що травма не надто серйозна, і Моцарт, пропустивши лише один матч, повернувся на поле[36][37]. Через деякий час після відновлення провів надзвичайно невдалий матч у Лізі чемпіонів із «Інтером», де багато й регулярно помилявся[38], після чого переведений головним тренером команди Володимиром Федотовим у дубль, також переведенню посприяла й незначна травма футболіста[39]. Відновившись від травми[40], зіграв дуже хороший матч з «Динамо», зробив дві результативні передачі та реалізував пенальті[41]. Як наслідок став одним із найкращих гравців сезону в Росії: посів 5-те місце за системою «гол+пас»[42], а за середньою оцінкою Спорт-Експресу — 13-е місце серед усіх гравців у чемпіонаті[43] та друге місце серед опорних півзахисників[44]. За версією РФС, серед опорників став третім. У грудні Моцартом став цікавитись клуб «Торіно», який шукав опорного півзахисника[45], однак угода не відбулася.
Після закінчення сезону поїхав на відпочинок із сім'єю в Куритибу[46]. На перший збір «Спартака» Моцарт разом із співвітчизником Жедером запізнився[47], після чого ухвалили рішення відправити бразильців у дубль[48] та оштрафувати їх[49], запізнення Моцарта становило 7 днів[50]. Причиною запізнення бразильці назвали те, що вони не знали час закінчення відпустки, проте керівництво клубу їм не повірило[51]. У другому турі нового чемпіонату Росії, гравця вилучили на 84-й хвилині матчу з «Амкаром» за удар м'ячем в обличчя суперника після свистка[52]. Тренер «Спартака» Федотов сказав, що Моцарту потрібно давати ліки[53]. Після цього гравця дискваліфікували на 4 поєдинки[54], отримав серйозний штраф (від 10 до 15 тис. доларів[55]) у команді[56]. Сам гравець вважав, що 4 матчі дискваліфікації — це занадто серйозне покарання за його провину[57]. На 4 матчі у складі «Спартака» Моцарта замінив Олексій Ребко[58]. Однак у Кубку Росії Моцарт мав право грати, і бразилець став одним із героїв чвертьфіналу із «Зенітом», зробив гольовий пас та реалізував пенальті[59]. У матчі-відповіді не реалізував пенальті[60], а потім повинен був отримати жовту картку за неспортивну поведінку, але арбітр зустрічі його незаслужено не покарав[61]. Потім провів дві невдалі матчі із ЦСКА[62] та «Локомотивом»[63], після чого почали з'являтися чутки про перехід гравця до «Фіорентіни»[64], тим більше сам гравець повідомив про своє бажання повернутися до Італії[65]. Також були чутки про перехід Моцарта до «Селтіка»[66]. Причиною чуток про звільнення бразильця стало те, що півзахисник перестав потрапляти в стартовий склад «Спартака», через що назрів конфлікт[67] з головним тренером команди Володимиром Федотовим, який, однак, зазначив, що весь конфлікт полягає в тому, що Моцарт почав грати гірше[68] та переведений у дубль[69], але сам Федотов не розумів, чому Моцарт так різко погіршив свою гру[70]. Незабаром Федотова було звільнено, а його місце зайняв Станіслав Черчесов. Одним із перших кроків Черчесова на посаді головного тренера стала розмова з Моцартом[71], однак це не завадило Черчесову знову відправити гравця в дубль, цього разу через проблему із зайвою вагою[72], яку сам Моцарт спростував[73]. У матчі дублюючих складів отримав травму та деякий час лікувався[74] акупунктурою[75]. Незабаром Моцарт, який уже шукав новий клуб[76], був повернутий в основу «Спартака»[77] і знову почав показувати колишній рівень гри[78][79]. У листопаді отримав черговий рецидив травми колінного суглоба, і йому на батьківщині зробили операцію[80]. «Спартак», як і рік тому, виграв срібні медалі чемпіонату Росії[81].
У січні 2008 року одним із перших повернувся з відпустки на базу для проходження медогляду[82], це він пояснив тим, що дату прильоту йому повідомили особисто[83]. Того ж року Моцарт, який бажав залишитися в клубі, висловив прохання про продовження контракту[84]. У третьому турі чемпіонату Росії отримав дві жовті картки, причому другу за відкидку м'яча[85]. У схемі «Спартака», яку почав використовувати Черчесов, Моцарту доводилося виконувати роль другого опорника, творця атак[86], поряд із налаштованими на руйнування або Сабітовим, або Ковальчуком, які були більш налаштовані на оборону. Але багатьом уболівальникам не подобалося те, що Моцарт діяв дуже повільно[87], гальмуючи розвиток атаки:
«Візьміть Моцарта. Він приймає м'яч і тричі своєю дупою навколо м'яча крутить, за цей час весь темп атаки втрачається». Валерій Рейнгольд
Однак Черчесов довіряв Моцарту і навіть віддав бразильцеві капітанську пов'язку в деяких матчах «Спартака», коли на полі був відсутній Єгор Титов[88][89]. Однак після розгрому «Спартака» від ЦСКА у грі, де Моцарт діяв не надто вдало[90], Черчесов відправив бразильця разом із Тітовим та Калиниченком у дубль[91], при цьому фахівець відмовився коментувати причини свого рішення[92]. Легенда «Спартака» Микита Симонян не підтримав Черчесова й зазначив, що з лідерів «Спартака» зробили «цапів-відбувайлів»[93]. Невдовзі Черчесов пояснив, що капітан і віце-капітани повинні були нести відповідальність за якість гри, яка була надзвичайно незадовільною[94]. Через деякий час Черчесов переговорив із Моцартом[95] й повернув його до основного складу команди[96]. Два тижні у дублі «червоно-білих» стали найважчими для Моцарта у кар'єрі[97], сам Черчесов повернення бразильця не прокоментував[98]. У 15 турі відзначився голом з пенальті, вразив ворота клубу «Промінь-Енергія», які захищав польовий гравець «Променя» Ігор Шевченко, який став на ворота замість віддаленого голкіпера владивостоцької команди, — Моцарт став 7-м гравцем, який відзначився подібним голом[99].
У матчі 3-го кваліфікаційного етапу Ліги чемпіонів з київським«Динамо» «Спартак» програв 1:4, а Моцарт став одним із винуватців поразки, спочатку зробив передачу на форварда суперників Бангурі, який зрівняв рахунок, а потім не зміг перешкодити півзахисникам «Динамо» розігрувати м'яч біля штрафного майданчика «Спартака»[100]. Після матчу Черчесова звільнили, а його місце зайняв Ігор Ледяхов, який довіряв Моцарту та навіть дав йому капітанську пов'язку, але гравець не забив пенальті в матчі з «Москвою», промахнувся повз ворота[101], хоча в попередньому турі діяв дуже вдало, зробив гольову передачу[102]. Потім посаду тренера «Спартака» зайняв Мікаель Лаудруп, який знову ставив Моцарта в основу команди, і той відповів сторицею, почав діяти більше в атаці «Спартака»[103], але потім бразильця знову підвела дисципліна: отримав вилучення у матчі з «Крилами Рад»[104]. Коли Моцарт йшов з поля, його освистали уболівальники «червоно-білих»[105]. За вилучення отримав у команді черговий штраф[106]. У тому ж матчі отримав незначну травму[107], вибув з ладу на 4 тижні[108]. Після цього керівництво «Спартака» вирішило розпрощатися з Моцартом, підшукуючи йому заміну[109]. Після закінчення сезону Моцарт сказав, що хотів би залишити «Спартак»[110], тим більше, що їм зацікавилися у «Торіно»[111] та «Дженоа»[112], але угоди не відбулися[113][114], незважаючи на те, що «Торіно» активно вів переговори з Моцартом, який бажав грати в Турині[115], і навіть пропонував «Спартаку» 1,5 млн євро відступних[116]. Агент футболіста Даріо Канові сказав, що причиною звільнення Моцарта стало те, що «Спартак» не розраховував на бразильця[117]. Головний тренер «Спартака» Лаудруп не бачив Моцарта у своїй команді, він навіть не брав бразильця на передсезонний збір[118], а тому бразилець тренувався за індивідуальним графіком[119]. Коли завершилися терміни трансферного вікна, Моцарт змушений був залишитися в команді, але клуб навіть не захотів дозаявити його до чемпіонату Росії[120]. 7 квітня 2009 року за взаємною згодою[121] розірвав контракт зі «Спартаком»[122].
Після «Спартака»
Спочатку Моцарт, який перебував у статусі вільного агента, хотів підписати контракт з «Греміо»[123], проте 24 квітня підписав контракт із клубом «Палмейрас» терміном до грудня 2010 року. Палмейрас за договором, купив лише 60% прав на футболіста[124]. У клубі дебютував 5 червня, вийшов на поле в матчі Кубку Лібертадорес із клубом «Спорт Ресіфі»[125].
«Я не дуже люблю згадувати той час. Коли мене запрошували до «Спартака», то обіцяли казкові умови, відмінну атмосферу… А насправді я опинився в клубі, де за гарним фасадом переховувався напружений і вкрай недружній колектив, який у багнети приймав кожного новачка. До того ж із уболівальниками виникли проблеми. Вони в Росії страшні расисти! Якщо ти забив гол — молодець, а якщо помилився, то відразу «брудна макака». Я грав у Європі і ніколи не чув, щоб там собі таке дозволяли, але в Росії влада закривала на подібні витівки очі, і расизм процвітав. Діставалося не тільки мені — Веллітона теж спочатку супроводжували найприкріші прізвиська. З незрозумілих мені причин фанати «Спартака» зробили мене винним чи не у всіх бідах команди, адже я нічого кримінального не зробив, я просто хотів грати у футбол! У результаті я втомився від цих «російських гірок». Якщо спочатку я ще мала мотивацію залишатися в команді, повернути собі місце в стартовому складі, поборотися з клубом за трофеї, то поступово ці бажання померли. Я просто не хотів грати. Не було мети! Я знав, що який би рівень я не демонстрував, все одно в будь-який момент можу опинитися поза «Спартаком»... Слава богу, все це позаду - сьогодні я гравець «Палмейраса» і абсолютно щасливий. «Спартак» залишився в минулому»[126].
У серпні 2009 року ухвалив рішення повернутися до Італії[127]. 26 серпня Моцарт перейшов до італійського клубу «Ліворно» за 370 тис. євро[128][129], з яким підписав 2-річний контракт[130]. У складі «Ліворно» дебютував 12 вересня у матчі чемпіонату Італії з «Міланом» і провів на полі 64 хвилини, гра завершилася внічию 0:0[131]. Проте не зміг допомогти команді уникнути вильоту в Серію B. По завершенні сезону 2009/10 років залишився без команди.
Після від'їзду з Італії спробував перейти до «Корітібу», але сторони не змогли дійти згоди. Після цього вирішив спочатку завершити кар'єру[132], не виступав упродовж 18 місяців. 26 квітня 2012 року підписав річний контракт із китайським клубом «Нанчан Хеньюань»[133][134]. Після цього нетривалого перебування завершив кар'єру, спочатку присвятивши свій час виробництву кашаси у своєму рідному штаті[135]
Кар'єра тренера
У квітні 2013 року готувався до дебюту як головний тренер у клубі третього дивізіону чемпіонату штату Санта-Катарина «Каноїньяс», але через розбіжності з радою директорів був звільнений, не провів жодної гри[136][137]. 20 червня 2013 року став головним тренером клубу Ліги Катаріненсе «Жарагуа»[138][139]. 21 липня 2014 року призначений асистентом головного тренера італійської «Реджини» Франческо Коцци[140], яка виступає у третьому за силою італійському дивізіоні, Моцарт став у червні 2014 року.
Наступного року повернувся до «Корітіби», де спочатку отримав посаду помічника тренера молодіжного складу, а потім у грудні — головного тренера команди[141].
Пізніше Моцарта призначили помічником головного тренера основного складу в сезоні 2019 року, а 20 серпня 2020 року був призначений тимчасовим менеджером після звільнення Едуардо Баррока[142]. Він очолював команду один матч, а після приходу Жоржиньйо повернувся на посаду помічника головного тренера.
18 вересня 2020 року призначений головним тренером ССА з Серії B[143][144]. 28 грудня продовжив свій контракт на наступний сезон[145] і згодом ледь не допомік команді вийти до першого дивізіону.
18 квітня 2021 року залишив ССА та очолив «Шапекоенсе», який нещодавно вийшов до вищого дивізіону[146]. Його було звільнено 27 травня після поразки в поєдинку Ліги Катаріненсе[147].
10 червня 2021 року очолив «Крузейро», підписавши контракт до кінця сезону 2021 року[148][149][150][151][152]. 30 липня 2021 року після закінчення матчу 15-го туру Серії B 2021 «Крузейро» - «Лондріна» (2:2) подав у відставку[153][154]. Під його керівництвом «Крузейро» провів 13 матчів у Серії B (2 перемоги, 7 нічиїх та 4 поразки) та посідав 18-е місце після 15-го туру[155].
30 серпня 2021 року вдруге у своїй тренерській кар'єрі очолив клуб Серії B ССА[156][157]. 3 вересня дебютував на тренерському містку в нічийному (1:1) поєдинку Серії B проти «Віла-Нови» (1:1)[158]. 13 червня 2022 року, після поразки в поєдинку Серії B проти «Томбенсе», подав у відставку з займаної посади[159], а п'ятнадцять днів очолив іншу команду другого дивізіону «Гуарані»[160].
Особисте життя
Моцарт одружений, дружину звати Ізабелла, на честь Ізабелли футболіст зробив татуювання з її ім'ям, і коли він відзначається голом, то цілує татуювання[161]. Моцарт має дочку Мануелу[162], яка народилася у 6,5 місяців і через це довго перебувала у пологовому будинку[23]. У грудні 2008 року у Моцарта народився син Лука[161].
З музики віддає перевагу самбі[163], а також любить грати з сім'єю на музичних інструментах, з яких віддає перевагу пандейру[23].