Мотков Михайло Петрович

Мотков Михайло Петрович
Народився	23 січня 1930(1930-01-23) с. Образцове Орловської області РФ
Помер	30 вересня 2009(2009-09-30) (79 років) Київ
Національність	росіянин
Діяльність	танцюрист, хореограф
Дружина	В. Ф. Калиновська
Діти	сини Олексій і Максим, артисти балету
Нагороди та премії
Заслужений артист України Заслужений артист України (1969)

Михайло Петрович Мотков (нар. 23 січня 1930(19300123), с. Образцове Орловської області РФ — пом. 30 вересня 2009, Київ) — український танцюрист і педагог народної хореографії. Заслужений артист України (1969).

Життєпис

Після навчання в експериментальних класах Московського хореографічного училища, почав працювати в П'ятигорському театрі музичної комедії (1947—1948).

З 1949 року — в Україні. До 1955 — артист Ансамблю пісні і танцю України.

1955—1977 — танцюрист Ансамблю танцю України імені Павла Вірського, де створив яскраві танцювальні образи в багатьох хореографічних композиціях, зокрема в таких як «Запорожці», «Про що верба плаче», «Козачок», «Червона калина».

Виступав у Австрії, Аргентині, Англії, Бразилії, Колумбії, Польщі, Канаді, Франції, США, Мексиці та інших країнах світу.

Відомий також як педагог народної хореографії.[1] Викладав у Київській муніципальній українській академії танцю імені Сержа Лифаря.

Родина

Був одружений з народною артисткою України і СРСР Валентиною Калиновською.

Сини: Мотков Олексій Михайлович — артист балету, Мотков Максим Михайлович — соліст балету Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка. Максим — народний артист України (2007), лауреат Премії імені А. Ф. Шекери.

Примітки

1. Єва Коваленко. Балетне мистецтво Національної опери України 1991—2015 років: виконавські традиції, творчі постаті, вистави. — К., 2017. — С. 68 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.

Джерела

• Туркевич В. Д.. Хореографічне мистецтво України у персоналіях: Бібліографічний довідник: хореографи, артисти балету, композитори, диригенти, лібретисти, критики, художники. — К.: Біографічний інститут НАН України, 1999. — С. 138.