Мор Едуард Володимирович
Едуард Володимирович Мор (рос. Эдуа́рд Влади́мирович Мор; нар. 4 жовтня 1977, Селидове) — колишній український, пізніше російський футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий за виступами у московському «Спартаку» та ряді інших російських команд вищого та першого дивізіонів, та молодіжну збірну Росії, в Україні грав у вищій та першій лізі за луганську «Зорю» та луцьку «Волинь». Клубна кар'єраЕдуард Мор народився у Селидовому, проте заняття футболом розпочав у Сєвєродонецьку, куди на той час переїхали його батьки, в місцевій ДЮСШ, де його першим тренером був Олександр Кучеренко.[1][2] Продовжив свої заняття футболом Едуард Мор в луганському спортінтернаті, де його тренером був Сергій Горковенко.[1][2] Після закінчення навчання в спортінтернаті молодий футболіст повернувся до Сєвєродонецька, де розпочав виступи у місцевому «Хіміку», який на той час грав у першій українській лізі.[1] У Сєвєродонецьку Мор грав до кінця 1996 року, запрошувався до київського «Динамо»[2][1], а з початку 1997 року став гравцем луганської «Зорі»[2][1], яка на той час уже вибула до першої ліги. У «Зорі» перспективний футболіст виступав лише до кінця 1997 року, а з початку 1998 року став гравцем московського «Спартака», за який, зі слів самого Мора, завжди уболівав та мріяв виступати.[3][1][2] Перший рік у московській команді захисник з України провів у дублі, і лише після успішних виступів у основному складі «червоно-білих» на Кубку Співдружності взимку 1999 року головний тренер «Спартака» Олег Романцев перевів Мора до основного складу.[1] За наступні 2 роки відіграв в основному складі «Спартака» 31 матч, та двічі став у його складі чемпіоном Росії, запрошувався до молодіжної збірної Росії, у зв'язку із чим прийняв російське громадянство.[2][1] Проте до середини 2000 року футболіст поступово втратив місце в основному складі, і керівники клубу вирішили продати його до підмосковного клубу «Сатурн».[4] У команді з Раменського Мор також не завжди потрапляв до основного складу, причиною чого сам футболіст вважає велику кількість легіонерів у команді[5], деякий час віддавася в оренду до новоросійського «Чорноморця». На початку 2005 року футболіст став гравцем клубу вищої української ліги луцької «Волині», де може вважатися першим російським легіонером за всю її історію.[6][комент. 1] Проте в українській команді Мор зіграв лише 4 матчі у чемпіонаті[7], та покинув клуб. Пізніше у своїх інтерв'ю футболіст часто критикував головного тренера лучан Віталія Кварцяного, звинувачуючи його у відсутності розуміння тактики гри, та навіть у фізичному насиллі над футболістами.[8] Другу половину 2005 року Едуард Мор провів у клубі «Орел» із однойменного міста, що виступав у першій російській лізі. У 2006 році Мор став гравцем підмосковного клубу «Хімки» із однойменного міста, із якою став переможцем першої російської ліги.[9][10] Проте у вищий російський дивізіон футболіст не повернувся, а з початку 2007 року став гравцем московського «Торпедо»[11], яке на той час вибуло до першої ліги. Проте у сезоні ще недавно один із лідерів російського футболу зайняв лише 6 місце[12], і Едуард Мор, зігравши 30 матчів за автозаводців[13], достроково покинув команду.[14] У 2008 році Едуард Мор грав за білоруський клуб вищої ліги «Вітебськ» із однойменного міста. У 2009 році повернувся до Росії, де став гравцем першолігової команди «Промінь-Енергія» з Владивостока[15], який і став його останнім професійним клубом. У 2010 році Едуард Мор грав за аматорську команду «Школа М'яча».[16] у 2012 році грав за аматорську команду «Ставровець» із Ставрово Владимирської області, після чого завершив кар'єру футболіста. Виступи за збірніПісля переїзду до Москви Едуарду Мору швидко надійшла пропозиція про виступи у складі молодіжної збірної України, і футболісту з приводу цього дзвонив особисто тодішній старший тренер молодіжної збірної Віктор Колотов.[2][1] Одночасно футболіста почали активно запрошувати і до російської молодіжної збірної. Проте після тривалих роздумів футболіст вибрав пропозицію російської збірної, та прийняв російське громадянство.[2][1] У російській молодіжній збірній зіграв 5 матчів протягом 1999 року, які одночасно були відбірковими матчами до Олімпійських ігор 2000 року[2], після чого до збірних Росії не залучався. Після завершення футбольної кар'єриУ 2012 році Едуард Мор закінчив московську Вищу школу тренерів, та отримав диплом категорії «В».[3] У 2016 році він заснував Академію любительського футола Едуарда Мора.[17] Виступає експертом на телеканалі «Матч ТВ».[18] Досягнення
Примітки та коментаріКоментарі
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia