|
Мортен Віггорст
Мортен Віггорст (дан. Morten Wieghorst, нар. 25 лютого 1971, Глоструп) — данський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З січня 2017 року головний тренер клубу «Ольборг». Будучи футболістом Мортен виступав на позиції опорного півзахисника за датські клуби «Люнгбю» та «Брондбю» і шотландські «Данді» та «Селтік». З 1994 по 2004 рік Віггорст захищав кольори національної збірної своєї країни, провів у її складі 30 матчів, забив три м'ячі[1]. Учасник чемпіонату світу 1998 року та володар Кубка Конфедерацій. Футболіст року в Данії сезону 2002/03[2]. Після закінчення кар'єри гравця Мортен став тренером — з 2006 по 2011 був наставником данського клубу «Нордшелланд». 28 лютого 2011 року Данський футбольний союз виступив з заявою, що з червня того ж року Віггорст очолить молодіжну збірну Данії[3]. Виступав, зокрема, за клуби «Данді», «Селтік» та «Брондбю», а також національну збірну Данії. Клубна кар'єра«Люнгбю»Професійна кар'єра футболіста для Мортена почалася в 1989 році, коли він підписав контракт з клубом «Люнгбю». У травні наступного року молодий півзахисник завоював у складі «вікінгів» Кубок Данії, взявши участь в обох матчах фінального протистояння проти команди «Орхус»[4]. На початку літа 1991 року Мортен отримав важку травму щиколотки, через яку був змушений пропустити півроку[5]. За підсумками сезону 1991/92 Віггорст з «Люнгбю» став чемпіоном країни, провівши в цьому футбольному році 24 матчі і забивши один гол[6]. У вересні 1992 року півзахисник взяв участь в поєдинках кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, «вікінги» зустрічалися з шотландським «Рейнджерсом»[7]. Ставши єдиною «світлою плямою» в бляклій грі «Люнгбю» в цих матчах, Віггорст зацікавив одразу кілька футбольних колективів з півночі Великої Британії. ШотландіяЧерез два місяці Мортен перебрався в Шотландію, поповнивши ряди клубу «Данді». З «темно-синіми» Віггорст в 1995 році досяг фіналу Кубка шотландської ліги, де проте його команда поступилася «Абердіну»[8]. 8 грудня 1995 року півзахисник уклав контракт з «Селтіком», який заплатив за нього «Данді» 600 тисяч фунтів[9]. Перші два сезони у складі «біло-зелених» Віггорст практично повністю пропустив через рецидив травми щиколотки, отриманої ним ще в Данії. У сезоні 1997/98 Мортен нарешті зміг повноцінно виходити на поле. Головний тренер «кельтів» Томмі Бернс довірив Мортену місце в основному складі — півзахисник провів у цьому сезоні 31 з 36 матчів «Селтіка» в Прем'єр-лізі[10] і зіграв важливу роль в завоюванні глазговцями звання чемпіонів країни. Цей титул був ще більш значущим тим, що «біло-зеленим» вдалося нарешті відібрати золоті медалі у своїх одвічних суперників по «Old Firm», «Рейнджерс», які до цієї події дев'ять разів поспіль перемагали в елітному дивізіоні Шотландії. 2000 року Віггорсту діагностували рідкісну хворобу периферичної нервової системи — синдром Гієна — Барре, який іноді призводить до повного паралічу або навіть смерті людини. Весь наступний рік Віггорст провів у лікарні під наглядом лікарів. Але незважаючи на запевнення фахівців про те, що Віггорст повинен забути про футбол, оскільки в кращому разі одужання він буде просто заново вчитися ходити, півзахисник зміг не тільки вилікуватись від небезпечної недуги, але і повернув собі колишні кондиції спортсмена[2]. На фініші сезону 2001/02 він навіть зміг взяти участь у трьох матчах «Селтіка» в чемпіонаті Шотландії[10]. Після закінчення футбольного року Віггорст вирішив не продовжувати контракт з «кельтами» і повернутися на батьківщину. «Брондбю»22 червня 2002]року Мортен на правах вільного агента уклав угоду з данським клубом «Брондбю». Головним ініціатором підписання Віггорста став його колишній партнер по збірної Данії Мікаель Лаудруп, який тільки починав у той час самостійну тренерську кар'єру. 23 листопада 2002 року півзахисник взяв участь в примітній грі — в той день суперником «Брондбю» був клуб «Фарум». На самому початку поєдинку Віггорст в зіткненні з футболістом опонентів серйозно розсік брову. Данець не попросив заміну, йому забинтовали голову, щоб зменшити крововтрату, і він знову вийшов на поле. Матч закінчився тріумфально для Мортена і його клубу — «хлопці з західних окраїн» святкували перемогу з рахунком 7:1, а Віггорст чотири рази зміг відзначитися голом[11]. Незабаром півзахисник був обраний віце-капітаном «Брондбю», а в кінці сезону 2002/03 виграв свій другий Кубок Данії в кар'єрі. За підсумками футбольного року Мортен удостоївся нагороди Футболіст року в Данії[2]. У травні 2004 року в поєдинку проти «Копенгагена» Віггорст серйозно травмував коліно, вибувши з ладу на рік. Повернувшись на поле у квітні наступного року, Мортен взяв участь у фінальних іграх сезону, за підсумками якого «Брондбю» зробив «золотий дубль», ставши чемпіоном країни і володарем національного Кубка. Цей успіх став останнім у кар'єрі Віггорста-футболіста — 26 червня 2005 року півзахисник оголосив про завершення своїх виступів[12]. Виступи за збірнуЗ жовтня 1990 по вересень 1991 року Мортен захищав кольори молодіжної збірної Данії, провів у її складі шість ігор. Дебют Віггорста в першій національній команді відбувся 17 серпня 1994 року, коли він вийшов на заміну замість Кіма Вільфорта у товариському матчі проти Фінляндії. На 74-й хвилині матчу півзахисник забив гол і приніс перемогу данцям у цій зустрічі з рахунком 2:1[13]. У своїй другій грі за Данію, якою став поєдинок групового етапу Кубка Короля Фахда у Саудівській Аравії, попередника Кубка конфедерацій, Віггорст знову відзначився забитим м'ячем, на цей раз засмутивши голкіпера збірної Саудівської Аравії Хуссейна ас-Садіка[14]. Також Мортен взяв участь у фінальній зустрічі цього турніру, в якій данці обіграли Аргентину з рахунком 2:0[15]. Восени того ж року Віггорст отримав важку травму щиколотки, через яку на два роки втратив місце у збірній. У національну команду Мортен повернувся у вересні 1997 року[1]. В наступному році півзахисник був включений до складу данців на чемпіонат світу 1998 року, що проходив у Франції. На турнірі Мортен провів три гри групового етапу — проти Саудівської Аравії[16], ПАР[17], а також стадії 1/8 фіналу — проти Нігерії[18]. 8 вересня 1999 року Віггорст своїм голом у ворота Італії в матчі відбіркового раунду до європейської першості 2000 року допоміг своїй команді здобути важливу перемогу і зайняти друге місце в групі 1[19]. Цей успіх дозволив Данії зайняти підсумкове друге місце в своїй групі 1, випередивши за різницею м'ячів швейцарців. Наступні два роки Мортен знову був змушений відмовитися від ігор за збірну через діагностування йому рідкісної хвороби головного мозку — синдрому Гієна — Барре. У січні 2003 року Віггорст був включений до складу збірної клубів данської Суперліги, яка мала зіграти кілька матчів проти національних збірних Азії. 1 лютого команда Мортена грала з Іраном. У кінцівці першого тайму гравець суперника данців, прийнявши свист публіки, що спостерігали за зустріччю, за сигнал арбітра до перерви, взяв м'яч в руки в межах своєї штрафної площі. Рефері негайно призначив одинадцятиметровий штрафний удар у бік іранців. Віггорст, який виконував пенальті, після невеликої консультації з головним тренером Мортеном Ольсеном, навмисно пробив мимо воріт[20]. На наступний день цей благородний вчинок став надбанням громадськості, завдяки огляду матчу на телеканалі «CNN»[21]. Після закінчення футбольного року Мортен удостоївся нагороди «Fair Play» Міжнародного олімпійського комітету[22]. Останній матч за національну команду Данії Віггорст зіграв 28 квітня 2004 року, взявши участь у товариській зустрічі з Шотландією[23]. Всього за вісім років виступів за збірну Мортен провів 30 ігор, забивши три м'ячі[1]. Кар'єра тренераПісля закінчення кар'єри футболіста Віггорст був запрошений на посаду асистента головного тренера данського клубу «Нордшелланд». На цій позиції Мортен пропрацював сезон 2005/06, після якого з поста наставника «Норшелланна» пішов Джонні Петерсен. Керівництво «диких тигрів» не довго думало над кандидатурами його наступників і запропонувало роботу головного тренера Віггорсту, який погодився на таку перспективу. У перший же рік «Норшелланнд» під керівництвом колишнього гравця збірної Данії посів п'яте місце у чемпіонаті країни, що стало найвищою позицією клубу в першості країни з 2003 року. В наступному футбольному році «дикі тигри» фінішували дев'ятими, але тим не менш кваліфікувалися у розіграш Кубка УЄФА у відповідності з рейтингом Fair Play. У другому за значущістю клубному турнірі Європи сезону 2008/09 «Норшелланнд» добрався до першого раунду, де поступився грецькому «Олімпіакосу». До цього данський клуб успішно подолав два етапи змагання, перегравши естонський ТФМК і шотландський «Квін оф зе Саут». У сезоні 2009/10 Віггорст привів «Норшелланнд» до перемоги в Кубку Данії. Цей трофей став першим в історії клубу. В наступному футбольному році Мортен зі своєю командою повторив цей успіх[24]. 28 лютого 2011 року Данський футбольний союз виступив з заявою, що з червня того ж року Віггорст очолить молодіжну збірну Данії[3]. Мортен допрацював з «Норшелланндом» сезон 2010/11 після чого, залишивши посаду наставника «диких тигрів», очолив данську «молодіжку». 7 лютого 2013 року було повідомлено про те, що він приєднається до «Свонсі Сіті» як помічник тренера клубу Мікаеля Лаудрупа[25]. 4 лютого 2014 року «Свонсі» звільнив його разом з Лаудрупом, всього за три дні до його річного ювілею роботи в клубі[26]. 30 травня 2014 року він був призначений новим головним тренером «Орхуса», підписавши контракт на 3 роки[27]. Йому вдалося в першому ж сезоні зайняти 2 місце і вийти до данської Суперліги. Він був звільнений 5 грудня 2015 року через серію поганих результатів в сезоні 2015/16 данської Суперліги[28]. 2 січня 2017 року був призначений головним тренером «Ольборга». СтатистикаЗведена статистика ігор/голів за збірну
Титули і досягненняКомандні
Особисті
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
