Моргун Олег Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Моргун.
Ф
Олег Моргун
Особисті дані
Повне ім'я Олег Анатолійович
Моргун
Народження 10 січня 1965(1965-01-10)[1] (59 років)
  Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Зріст 188 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Запоріжжя)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981—1984 СРСР «Таврія» (С) 45 (-61)
1985—1986 СРСР ЦСКА (М) 0 (0)
1986 СРСР СКА (О) 12 (-?)
1987 СРСР «Шахтар» (Д) 0 (0)
1987—1991 СРСР «Ворскла» 155 (-?)
1991—1993 Болгарія «Етир» 47 (-?)
1993—1995 Болгарія «Левскі» 7 (-?)
1995—1999 Україна «Ворскла» 29 (-23)
1997—1999 → Україна «Ворскла-2» 9 (-14)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2002—2003
2003
2014—н.ч. 		Україна «Ворскла-2»
Україна «Ворскла»
Україна «Ворскла» (U-21)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олег Анатолійович Моргун (нар. 10 січня 1965 Запоріжжя, УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиції воротар.

Кар'єра гравця

Вихованець запорізького футболу, перший тренер — Станіслав Басюк. У 1981 році розпочав футбольну кар'єру в резервній команді сімферопольської «Таврії», яка виступала в Вищій лізі чемпіонату СРСР. Наступного року дебютував у стартовій 11-і. Коли настав час проходити військову службув виступав у резервній команді московського ЦСКА, а також в одеському СКА. У 1987 році став гравцем донецького «Шахтаря», але не зігравши жодного офіційного поєдинку в липні того ж року приєднався до полтавської «Ворскли». У 1991 році виїхав до Болгарії, де підписав контракт з переможцем національного чемпіонату, «Етиром». Під керівництвом Георгі Васілєва провів два прекрасних сезону. Разом з «Етиром» дебютував в європейських клубних турнірах — провів 2 поєдинки в «Кайзерслаутерном» (0:2 та 1:1)[2].

Напередодні початку сезону 1993 року перейшов у «Левскі». У складі нового клубу розпочав сезон як основний воротар команди, але, через грубі помилки в поєдинку проти «Рейнджерс» у Лізі чемпіонів, втратив місце в основному складі[3]. У болгарському чемпіонаті Олег зіграв 6 матчів, отримуючи ігрову практику переважно в кубку Болгарії. У езоні 1993/94 років у складі «Лєвскі» став переможцем національного чемпіонату та кубку. Після повернення Здравко Здравкова до команди, Олег став третім воротарем у команді.

Влітку 1995 року повернувся до «Ворскли», де був резервним воротарем, У 1999 році завершив кар'єру футболіста в футболці полтавчан.

Тренерська кар'єра

По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. Спочатку був помічником головного тренера, а в сезоні 2002/03 років став головним тренером другої команди полтавської «Ворскли». У серпні 2003 року виконував обов'язки головного тренера «Ворскли». Потім працював у Дитячій школі імені Горпинка в Полтаві, де тренував дітей[4].

Досягнення

Примітки

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ РЕТРО: “Етър” изпуска заслужена победа над “Кайзерслаутерн”. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2017.
  3. ↑ Вратар - призвание или присъда. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 31 грудня 2017.
  4. ↑ 50 найкращих. Ворскла (частина перша) - football.ua[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання