Моргунець-Ісаєнко Олеся Олександрівна

Олеся Моргунець-Ісаєнко
Олеся Олександрівна Моргунець-Ісаєнко
Дата народження	17 листопада 1984(1984-11-17) (40 років)
Місце народження	Козелець, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Професія	режисерка, продюсерка, монтажерка, сценаристка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності	2013 — тепер[1]
Член у	Українська кіноакадемія
Чоловік	Андрій
IMDb	ID 6898073
Висловлювання у Вікіцитатах

Олеся Олександрівна Моргунець-Ісаєнко (нар. 17 листопада 1984, смт Козелець, Чернігівська область[2][1]) — українська режисерка, продюсерка, режисерка монтажу, сценаристка, членка Української кіноакадемії[3]. Дружина Андрія Ісаєнка[4].

Життєпис

Олеся Могрунець-Ісаєнко народилася 17 листопада 1984 року в смт Козелець, нині Козелецької громади Чернігівського району Чернігівської области України.

Закінчила Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2008, спеціальність — телевізійний директор, майстерня Михайла Павлова)[5].

Працювала режисеркою й режисеркою монтажу в компанії «Техномедія» (2006—2013)[2]. Викладала монтаж у студії Тараса Маляревича (2011—2012) та в дитячій студії «Червоний Собака» (2016—2017)[2]. У 2014 році отримала президентський грант на створення сценарію для документального фільму «Музика моноклю» про життя та творчість Данила Демуцького[2]. Працювала з громадською організацією «Відкрита політика» (2016—2017)[2].

Від 2015 року член журі міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»[2].

Фільмографія

Режисерка

• «І кожна річка» (2022)[1]
• «Щедрик» (2021)[1][2][6][7]
• «Депортація 44-46» (2021)[1][2]
• «Рубіж. Грубешівська операція» (2019)[1][2]
• «Казка про гроші» (2017)[1]
• «Віолончель» (2014)[1]
• «Автомобілі» (2008)[5]
• «Любеночек» (2006)[5]
• «Мольфар» (2005)[5]
• «Свічадо вічного» (2004)[5]

Продюсерка

• «І кожна річка» (2022)[1]
• «Віолончель» (2014)[1]

Режисер монтажу

• «Віолончель» (2014)[1]
• «Сакура» (2013)[1]

Сценаристка

• «І кожна річка» (2022)[1]

Нагороди

Нагороди та номінації Олесі Моргунець-Ісаєнко[8]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Рівненський міжнародний кінофестиваль «Місто Мрії»
2019	Національна програма — повнометражні документальні фільми	Рубіж. Грубешівська операція	Перемога
Міжнародний кінофестиваль «Молодість»
2015	Національний конкурс	Віолончель	Перемога
	Найкращий національний короткометражний фільм	Віолончель	Номінація
Фестиваль кіно та мистецтва «Два береги»
2016	Конкурс незалежних короткометражних фільмів	Віолончель	Номінація

Примітки

1. Олеся Моргунець-Ісаєнко // Кінорум.
2. Олеся Моргунець-Ісаєнко // Docudays UA.
3. Члени ГО «Українська кіноакадемія» (станом на липень 2022 р.) // Українська кіноакадемія.
4. Т. Бахарєва. «Ми опинилися між двома вогнями — русні та нашої артилерії»: відомий актор разом з сім’єю потрапив під обстріли // Факти. — 2023. — 1 січня.
5. Олеся Моргунець-Ісаєнко // Кінокомпанія Ukrkino.
6. Світле кіно про темні часи: режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко та актор Андрій Ісаєнко про "Щедрик" (укр.), процитовано 28 січня 2023
7. Історична драма «Щедрик» Олесі Моргунець-Ісаєнко вийшла онлайн. Нове українське кіно (укр.). 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
8. Нагороди та номінації Олесі Моргунець-Ісаєнко на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Ранковий гість. Олеся Моргунець — Ісаєнко та Тарас Лазер на YouTube // Суспільне Луцьк. — 2019. — 20 червня.

• Олеся Моргунець-Ісаєнко // Dzyga MDB
• Олеся Моргунець-Ісаєнко // Державне агентство України з питань кіно.
• Н. Гулій. «Щедрик» варто подивитися, — відверта розмова з режисеркою фільму Олесею Моргунець-Ісаєнко // 24 канал. — 2023. — 5 січня.
• Ю. Швець. Олеся Моргунець-Ісаєнко: любов'ю можна домогтися більшого // Кіно-Театр. — 2021. — № 5.