Молитовник

Англіканські молитовники

Молито́вник, молитвослов — книга, в сучасних умовах, нерідко малого або кишенькового формату, в якій викладені основні молитви, до яких звертається вірянин. Релігія останнього при цьому може бути теоретично будь-якою, хоча найбільше поширення молитовники отримали серед адептів конфесій, що складають сучасне християнство. Крім того, молитовники відомі та поширені у сповідників юдаїзму.

Також у слова «молитовник» є інше, застаріле значення — вірянин будь-якої релігії, який ретельно молиться.

Історія

У XV—XVIII століттях молитовники були дуже популярною літературою на території України, поряд з богословськими і літургійними творами, і становили близько 40%.[1] Перший молитовник українською мовою був складений католицьким священником Олександром Стефановичем, хоч автором першого молитовника українською мовою зазначається також Олександр Духнович[2].

Наукова оцінка

Фахівцем у сфері молитовної національної творчості наразі вважається, професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української філології Чорноморського державного університету Ірина Даниленко[3].

Взяття Христа під варту: «Ego sum»[4] (fol. 142v). Вночі Христа супроводжує святий Петро, ​​солдати, які прийшли за ним, опинилися злякані біля його ніг

Дивись також

• Часослов, Бревіарій
• Римський місса́л, або просто місса́л (лат. Missale) — у римо-католицькій церкві богослужбова книга, яка містить тексти меси з супутніми текстами: статутними рубриками, змінними частинами, календарем тощо
• Сідур — юдейська молитовна книга порядкового богослужіння, складається з літургійних текстів, благословінь та псалмів.
• Молитовник Гертруди — молитовник дружини київського князя Ізяслава Ярославовича
• Розкішний часослов герцога Беррійського — один з найвідоміших ілюмінованих рукописів XV століття
• Менологій Василія II (місяцеслов, синаксаріон) — ілюмінований рукопис, створений близько 1000 року для візантійського імператора Василія II (976–1025).

Примітки

1. Тематика та оформлення видань кінця XVI — середини XVII ст. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 15 листопада 2011.
3. Науковий профіль І.Даниленко в Google-Академія. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017.
4. Ego sum via veritas et vita — Я є Шлях, Істина й Життя (біблеїзм, Ів. 14:6)

Посилання

• Євхалогіон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія