Мовсесян Сурен Амбарцумович

Мовсесян Сурен Амбарцумович
Народився	21 вересня 1911(1911-09-21)[1]  село Зархі, тепер Шамахинський район, Азербайджан
Помер	24 серпня 1982(1982-08-24)[1] (70 років)  Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1]
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	вірменин
Діяльність	геолог, політик
Alma mater	Грузинський технічний університет (1936)[1] і Інститут геологічних наук Національної академії наук Республіки Вірменія (1938)[1]
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук^[d][1] (1969)
Заклад	Інститут геологічних наук Національної академії наук Республіки Вірменія[1] і Комуністична партія Вірменії[1]
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Діти	Eleonora Pirouzyan^d
Нагороди

Сурен Амбарцумович Мовсесян (21 вересня 1911(19110921), село Зархі, тепер Шамахинський район, Азербайджан — 24 серпня 1982, місто Єреван, тепер Вірменія) — вірменський радянський державний діяч, геолог, 1-й заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР. Депутат Верховної ради Вірменської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 5—8-го скликань. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1939), доктор геолого-мінералогічних наук (1969).

Життєпис

Народився в селянській родині. Закінчив середню школу в місті Баку. Після закінчення школи у 1929 році працював техніком на нафтових промислах Баку.

У 1936 році закінчив з відзнакою Закавказький індустріальний інститут у Тбілісі та здобув кваліфікацію інженера-геолога.

У 1936—1938 роках — аспірант і молодший науковий співробітник, у 1938—1941 роках — директор Інституту геологічних наук Вірменської філії Академії наук СРСР.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1941 року працював завідувачем відділу ЦК КП(б) Вірменії. До 1945 року — заступник секретаря ЦК КП(б) Вірменії.

У 1945 — березні 1947 року — голова Державного планового комітету (Держплану) при Раді міністрів Вірменської РСР.

Одночасно з 1945 по 17 листопада 1947 року — заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

17 листопада 1947 — 14 травня 1949 року — міністр промисловості будівельних матеріалів Вірменської РСР.

14 травня 1949 — 10 жовтня 1952 року — голова Державного планового комітету (Держплану) при Раді міністрів Вірменської РСР.

Одночасно з 14 травня 1949 по 10 жовтня 1952 року — заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

10 жовтня 1952 — квітень 1958 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

У червні 1957 — 15 лютого 1960 року — голова Ради народного господарства (Раднаргоспу) Вірменської РСР. Одночасно з квітня 1958 по 15 лютого 1960 року — міністр Вірменської РСР.

15 лютого 1960 — 13 серпня 1973 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

У 1973—1982 роках — завідувач Кавказької лабораторії регіональних геолого-економічних досліджень Всесоюзного інституту економіки мінеральної сировини та геолого-розвідувальних робіт. Основні праці стосуються геології родовищ металів СРСР і Кавказького регіону та оцінювання їх запасів.

Помер 24 серпня 1982 року в місті Єревані. Похований 27 серпня 1982 року в пантеоні Єреванського центрального цвинтаря.

Основні праці

• Пірдоуданське (Каджаранське) мідно-молібденове родовище. Єреван, 1941
• Вірменія: вчора, сьогодні, завтра. Єреван, 1966
• Геологія рудних родовищ, мінерально-сировинна база, шляхи її розширення та перспективи розвитку гірничорудної та металургійної промисловості Вірменської РСР. Єреван, 1969
• Роль мінерально-сировинної бази у розвитку продуктивних сил Вірменської РСР. Єреван: Айастан, 1981

Нагороди

• орден Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі
• Сталінська премія ІІ ст. (1950)

Примітки

1. Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 42.
   d:Track:Q2657718d:Track:Q124737635

Джерела

• И будут помнить горы, камни, люди... (рос.)