Мйоса

Мйоса Mjøsa
М'єса М'єса
60°40′ пн. ш. 11°00′ сх. д.
Розташування
Країна	Норвегія
Регіон	Ейдсволл Гамар Ringsaker Municipality^d Станге^d Ліллегаммер Євік Естре Тотен^d
Геологічні дані
Тип	водосховище
Розміри
Площа поверхні	369,322128 км²[1]
Висота	123,2 ± 0,1 м[2]
Глибина макс.	453 м[1] і 153 м[3]
Довжина	117 ± 1 км[4]
Ширина	15 ± 1 км
Берегова лінія	273 км
Об'єм	56 244 кубічний гектометр[1]
Вода
Період оновлення	5,650548 рік[1]
Басейн
↑ Водний басейн	Vorma-Lågenvassdraget^d
Вливаються	Гудбраннсдалслоген, Hunnselva^d, Moelva^d, Brumunda^d, Vismunda^d, Lenaelva^d, Mesna^d, Vikselva^d, Rinna^d і Q21623761?
Витікають	Ворма
Площа басейну	16 555,36 км²[1]
Країни басейну	Норвегія
Інше
Geonames	3145748
на північ - Ліллегамер, на захід Йовік, на схід - Гамар на північ - Ліллегамер, на захід Йовік, на схід - Гамар
Мйоса (Норвегія)
Мйоса у Вікісховищі

Мйоса[5] (норв. Mjøsa) — найбільше озеро Норвегії. Розташоване в південній частині країни, приблизно за 100 км на північ від Осло. Головною притокою є річка Гудбрандалслоген на півночі; річка що витікає — Ворма (притока Гломми) на півдні[6].

Висота поверхні над рівнем моря складає 123 м, глибина 195-468 м, площа — 362 км². Берега різноманітні і красиві. З найпівденнішого мису Міннесунн в Ейдсволлі до найпівнічнішої точки в Ліллегаммері довжина озера становить 117 км. В найширшому місці, біля Гамара, ширина дорівнює 15 км. Площа озера 365,19 км², а об'єм — 56,24 км³. Загальна довжина берегової лінії — 273 км. Греблі на річці Ворма що витікає, побудовані в 1858, 1911, 1947 та 1965 підняли рівень води в цілому приблизно на 3,6 метра. В останні 200 років було зареєстровано 20 повеней, які підняли рівень М'єси на 7 м. Кілька з цих повеней затопили місто Гамар.

Міста Ліллегаммер, Євік і Гамар були засновані на берегах озера. Озеро подовжене, на кінцях звужене, подібно іншим озерам Норвегії, є наповненою водою долину або розширення річища річки. Серед озера великий і родючий острів Гельгея (Святий, норв. Helgøya), єдиний великий острів на все озеро. Рибальський промисел на озері, колись вельми значний, занепав після повені 1789 р.; тепер знову розвивається.

В озері є 20 видів риби, серед найпоширеніших — щука, окунь звичайний, плітка звичайна, харіус європейський, пструг струмковий, європейська корюшка.

Крім невеликих прогулянкових човнів і катерів, а також пароплаву PS Skibladner, на озері відсутня навігація. Береги озера здебільшого є сільськогосподарськими угіддями, — найродючіші ріллі у всій Норвегії. Головна залізнична лінія між Осло і Тронгеймом — Довре прямує східним берегом озера, з зупинками в Гамарі і Ліллегаммері. Зі сходу поруч озера прямує європейський маршрут E6, що перетинає озеро мостом М'єса.

Цікаві факти

На озері працює пароплав PS Skibladner — найстаріший у світі пароплав, який експлуатують: його побудували в 1856 році.

Примітки

1. NVE Lake Database — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
   d:Track:Q50434066d:Track:Q3357659
2. Norwegian Mapping Authority — 1773.
   d:Track:Q2728585
3. http://gis3.nve.no/metadata/tema/dkbok1984/02_04_05_Mj%C3%B8sa.pdf
4. http://www.mjossamlingene.no/index.php/mjoshistorie/92-fakta-om-mjosa-norges-storste-innsjo
5. Атлас світу, 2005.
6. Мйоса. Велика норвезька енциклопедія^[en] (норв.). Foreningen Store norske leksikon.

Література

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання

• Matti Seppälä: The Physical Geography of Fennoscandia. Oxford University Press, 2005, s. 145. ISBN 978-0-19-924590-1.