Михеєнко Михайло Макарович
Михайло Макарович Михеєнко (нар. 9 вересня 1937, Довськ — пом. 6 вересня 1998, Київ) — український правознавець, доктор юридичних наук з 1975 року, професор з 1987 року; член-кореспондент Академії правових наук України з 1993 року. Заслужений юрист України з 1996 року. БіографіяНародився 9 вересня 1937 року в селі Довську (тепер Рогачовський район Гомельської області, Білорусь). Вищу освіту здобув у 1959 році на юридичному факультеті Київського університету. Трудову діяльність розпочав на посадах молодшого, згодом старшого наукового співробітника в Секторі держави і права АН УРСР. З 1967 року працював у Київському університеті: доцентом, професором, заступником декана юридичного факультету, з 1988 року — завідувачем кафедри правосуддя. З 1993 року — віце-президент, а в 1995—1998 роках — президент Асоціації українських правників, одночасно з 1994 року — професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ. Помер 6 вересня 1998 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях»[1][2]. Наукова діяльністьДосліджував проблеми кримінального процесу, судоустрою, адвокатури, прокуратури. Серед робіт:
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia