Михайлівський монастир (Переяслав)

Михайлівський монастир
Малюнок Т. Шевченка "Михайлівська церква в Переяславі", 1845
50°03′56″ пн. ш. 31°27′50″ сх. д.
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення, музей
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київська обл., Переяслав, вул. Михайла Сікорського, 34
Тип будівлі	Культові
Архітектурний стиль	українське бароко
Будівництво	1743 — 1750
Михайлівський монастир (Переяслав) (Україна)
Михайлівський монастир у Вікісховищі

Михайлівський монастир — визначна архітектурна та історична пам'ятка XVIII–XIX ст. Михайлівська церква була збудована у 1743-1750 роках (раніше вважалося, що у 1646-1666 роках). Це одна із найстаріших будівель Переяслава.

Історія

На цьому місці у ХІ ст. існував Михайлівський собор, який був зруйнований при навалі хана Батия[1] у 1239 р. Дослідженнями встановлено, що собор мав розміри 27,6 х 33 м і в плані був близьким за розміром до Софійського собору в Києві. Всередині членувався колонами на 5 нефів. Стіни в інтер'єрі були прикрашені фресками й мозаїкою, шиферними плитами та різнокольоровими полив'яними плитками. Багате убранство доповнювалося прикрасами із золота й срібла, про що згадується в писемних джерелах. Розкопками відкриті прибудови до стін храму, де знаходились усипальниці переяславських князів[2].

Дерев'яна Михайлівська церква була збудована на місці старого собору у 1646–1666 роках. У 1734 р. церква згоріла. Замість неї у 1743-1750 роках було споруджено нову, цього разу цегляну церкву. Дзвіниця, келії і трапезна, об'єднані в одну споруду, були збудовані у 1747 р. У 1823 р. первісний кам'яний купол Михайлівської церкви був замінений на дерев'яний.

Будівля дзвіниці, келій і трапезної постраждали під час ІІ світової війни[3]. Відреставровано у 1951–1953 роках. В будівлі розташований відділ етнографії історичного музею.

Михайлівська церква

Споруджена у 1743-1750 роках. Кам'яна, тинькована, в плані близька до тридільного типу. Видовжений прямокутний основний простір перекритий напівциркульним склепінням із розпалубками, до нього примикають гранчасті апсида і бабинець, перекриті зімкнутими склепіннями. Споруда накрита двосхилим дахом. Стіни розчленовані пілястрами, прорізані вікнами, які увінчані фронтончиками з ліпниною. По периметру церква оперезана фризом, прикрашеним керамічними розетками. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII–XIX ст., які належать до київської школи живопису.

Дзвіниця

Споруджена у 1747 році. Дзвіниця, келії і трапезна розташовані на схід від церкви і об'єднані в одну споруду. Будівля цегляна, тинькована, видовжене, прямокутне в плані з напівкруглою проїзною аркою і квадратним ярусом дзвіниці над нею, завершеним шатровим куполом з главкою. Накрита двосхилим дахом, приміщення перекриті циліндричним склепінням з розпалубками над вікнами. Стіни розчленовані пілястрами, оперезані ліпним орнаментальним фризом.

Галерея

• 
  Михайлівська церква
• 
  Михайлівська церква до реставрації
• 
  Дзвіниця

Див. також

• Церкви Переяслава

Примітки

1. Монголо-татарська навала в Україну. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 20 серпня 2011.
2. Моця О.П. Михайлівський собор у Переяславі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
3. Українська церква в роки Другої світової війни. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.

Посилання

• Україна Інкогніта. Переяслав [Архівовано 21 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• О. П. Моця. Михайлівський собор у Переяславі [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 690. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Вечерський В. В. Українські монастирі. — К.: Наш час, 2008. — 400 с.: — іл.