Михайло I Федорович

Михаїл І Федорович рос. Михаил Фёдорович Михаи́лъ Ѳео́доровичь
Михаїл І Федорович Портрет-гравюра 1630-тих років
Прапор 8-й Государ, Цар і Великий князь всієї Русі[1] Прапор
21 лютого (3 березня) 1613 — 13 (23) липня 1645
Коронація:	11 (21) липня 1613
Регент:	інокиня Марфа (1613-1619)
Співправитель:	Патріарх Філарет (1619-1633)
Попередник:	Владислав IV Ваза
Наступник:	Олексій Михайлович
Народження:	12 (22) липня 1596[2][3]  Москва, Московське царство
Смерть:	13 (23) липня 1645[2] (49 років)  Москва, Московське царство
Поховання:	Архангельський собор і Москва
Країна:	Московське царство
Релігія:	московське православ'я
Рід:	Романови
Батько:	Федір Микитович Романов
Мати:	Шестакова Ксенія Іванівна
Шлюб:	Марія Долгорукова (1624—1625); Євдокія Стрешньова (1626—1645)
Діти:	від першого шлюбу: немає Олексій Миколайович, Ірина, Анна, Тетяна
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Фе́дорович (12 (22) липня 1596(15960722), Москва, Московське царство — 13 (23) липня 1645, Москва, Московське царство) — 9-й московський цар у 1613–1645 роках. Не походив з великокнязівського, або монаршого роду. Був сином простого боярина Федора Романова (з 1619 — патріарх Філарет), завдяки високій посаді батька в московському патріархаті отримав царський престол та став засновником династії.

Біографія

Йдеться, що Михайло Федорович народився у 1596 р. у сім'ї боярина Федора Микитовича Романова і його дружини Ксенії Іванівни (уродженої Шестової) і доводився двоюрідним племінником царю Федору Івановичу з московської гілки династії Калитовичів.[4]

Провідну роль у правлінні державою за Михайла Федоровича відігравали його близькі родичі (у 1619—1633 рр. фактично правив Федір Романов — патріарх Філарет). З самого початку цар опинився в складній ситуації через фактичне фінансове банкротство. 1616 року уряд звернувся до Франції і Данії з проханням надати кредит, але отримав відмову. 1617 року було здійснено спробу запозичити 400 тис. карб. в англійського короля, але без успіху. Тоді англійські торгівці запропонували 100 тис. в обмін на торгівельні привілеї. Того ж року Генеральні Штати Республіки Сполучених провінцій надали позику в 20 тис. гульденів (замість 70 тис. карб., що запрошували). Водночас від Персії отримав кредит 100 злитків срібла ціною 7 тис. карб.

У 1618 році, після спроби королевича Владислава в 1617–1618 рр. захопити Москву, уклав Деулінське перемир'я, за яким до Речі Посполитої відійшла Чернігово-Сіверська земля, захоплена Московським князівством у 1503 р. У цій війні на стороні польських військ брали участь українські козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Тому лише 1619 року було отримано англійська позика в 20 тис. карбованців (через Архангельськ). Її повернуто 1620 року.

У 1632–1634 роках вів невдалу війну з Річчю Посполитою, в якій на стороні польських військ воювали українські козаки на чолі з гетьманом Тимошем Орендаренком.

Продовжував вести загарбницькі війни в Сибіру.

За часів царства Михайла Федоровича розширено відносини з Європою, видано першу рукописну газету «Вісті-Куранти» (1621), утворено «полки нового строю» (регулярні військові полки, навчені по-європейськи та очолювані найманими європейськими офіцерами).

Родовід

Примітки

1. Легітимність під сумнівом. На момент коронації законним монархом Московії був Владислав I.
2. RKDartists
   d:Track:Q17299517
3. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
4. Пчёлов Е. В. Романовы. История династии. с. 9—27.

Джерела та література

• В. М. Мордвінцев. Михайло Федорович [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 690. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Васенко П. Г., «Бояре Романовы и воцарение Михаила Федоровича». — г. СПб, 1913 г. (рос.)
• Сташевский Е., «Очерки по истории царствования Михаила Федоровича». — г. Киев. 1913 г. — Ч. I. (рос.)
• Соловьев С. М., «Обзор царствования Михаила Федоровича Романова». — г. СПб., 1859 г. (рос.)

Біографії   Історія   Росія