Михайло Кричевський

Михайло-Станіслав Кричевський
Народився	невід.
Помер	3 серпня 1649(1649-08-03)[1][2][3]  Лоєв, Q117595123?, Речицький повіт, Російська імперія
Країна	Річ Посполита
Діяльність	військовослужбовець
Титул	шляхтич
Військове звання	ротмістр, полковник
Рід	Кричевські
Герб

Миха́йло (Станісла́в) Криче́вський (Кречо́вський) гербу власного (р. н. невід. — † 3 серпня 1649[4]) — військовий діяч, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказний гетьман українського козацтва.

Короткий життєпис

Народився в берестейській шляхетській католицькій родині Кричевських гербу власного. Родина мала руське походження, але полонізувалась на межі XVI—XVII ст.[5] Здобув добру освіту, крім польської, володів також німецькою, французькою та латинською мовами. Завдяки вмінням та знанням військової справи був улюбленцем коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. 1627 року під час польсько-шведської війни очолював хоругву.

Кар'єра

Може бути тим Кречовським — товаришем хоругви князя Захарія Четвертинського, — який був поранений у битвах проти повсталих козаків від травня до серпня 1638 року. Правдоподібно, брав участь у виборах короля Владислава IV. У жовтні 1643 року коронний гетьман Станіслав Конєцпольський призначив його полковником Чигиринського полку реєстрових козаків замість Яна Закшевського (Івана Закревського), усунутого через зловживання щодо підвладних.[5] Допомагав у 1644 році боротися з татарами в Охматівській битві. У 1647 році:

• взяв заарештованого Богдана Хмельницького на поруки і випустив його на волю. Став кумом сотника Чигиринського полку Б. Хмельницького.
• у жовтні брав участь у виправі Алєксандера Конєцпольського на татар.[5]

1648 року приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, потім потрапив у полон у Корсунській битві.[6] Прийняв православне віросповідання та ім'я Михайло (доти він був Станіславом). Брав участь у битві під Пилявцями, військовому поході в Галичину, облозі Замостя, у переможних боях проти загонів С. Лянцкоронського та Я. Вишневецького.

Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити напад Януша Радзивілла у 1649 року на Україну. Тяжко поранений у битві під Лоєвом з вояками литовського гетьмана Януша Радзивілла, Кричевський був узятий у полон, де помер (за версією Веслава Маєвського, незважаючи на допомогу лікарів[4]).

За даними історика Панаса Феденка:

• куля потрапила йому під праве око і застрягла у шиї, друга рана була у правому боці;
• домігся від козаків, щоб його залишили помирати у таборі, передчуваючи смерть, тут і був знайдений «радзивіллівцями»;
• Януш Радзивілл дав розпорядження:
  • придворному художнику намалювати посмертний портрет М. Кричевського;
  • насипати над «вождем непокірних козаків» найвищу серед загиблих під Лоєвом повстанців могилу і поставити хрест;
• був одруженим із Зоєю (відомостей про неї поки немає)[7].

У літературі

• головний герой історичного роману Панаса Феденка «Гетьманів кум»;
• персонаж роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем»;
• «Полковник Кричевський»  — повість Андрія Чайковського.

Вшанування пам'яті

На честь Михайла Кричевського у Львові названо вулицю, а у Чигирині — провулок.

Див. також

• Лукаш Єльський

Примітки

1. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
   d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943
3. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
4. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 554.
5. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 553.
6. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — С. 195. — ISBN 5-203-01639-9.
7. Феденко П. Гетьманів кум… — С. 177—183.

Джерела та література

• Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010.
• Степанков В. С. Кричевський Станіслав-Михайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 400. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Степанков В. С. Михайло (Станіслав) Кричевський // Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети. — К., 1998. — Т. 1. — С. 181.
• Чайковський А. Твори у восьми томах. — Львів : ВФ «Червона калина», 1992. — Т. 1: Полковник Кричевський. — 288 с. — ISBN 57707-0699-6-4.
• Феденко П. Гетьманів кум / В. Щербак (упорядник, автор передмови). — Київ : Наукова думка, 1995. — С. 18—183. — ISBN 5-319-01072-9.
• Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał), (zm. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/4., zeszyt 67. — S. 553—554. (пол.)

Посилання

• Кричевський Михайло-Станіслав // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 769-770. — 1000 екз.