Михайлишин Роман Миронович

Роман Михайлишин Роман Миронович Михайлишин
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	18 серпня 1988(1988-08-18) смт Гусятин, нині Гусятинська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть	24 травня 2022(2022-05-24) (33 роки) поблизу м. Попасної, Луганська область, Україна (в ході бойових дій)
Поховання	смт Гусятин
Громадянство	Україна
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	80 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Відзнаки та нагороди Романа Михайлишина

Могила Романа Михайлишина у листопаді 2022

Роман Миронович Михайлишин (18 серпня 1988, смт Гусятин, Чортківський район, Тернопільська область — 2022, поблизу м. Попасної, Луганська область) — український військовослужбовець, старший солдат підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 18 серпня 1988 року у селищі міського типу Гусятині, нині Гусятинської громади Чортківського району Тернопільської области України.

У 2007 році закінчив Кутковецький професійний аграрний ліцей за фахом електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

У 2014 році відбув добровольцем на російсько-українську війну. Проходив службу в 5-у окремому батальйоні ДУК «Правий сектор»[1], 8 окремому полку спецпризначення, 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, 24-й окремій механізованій бригаді, останнє місце служби — 80-та окрема десантно-штурмова бригада, де він був навідником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.[2]

7 липня 2018 року, за ініціативи Романа, під вікнами будинку в Гусятині, в якому виріс боєць, відбувся урочистий ритуал підняття Державного Прапора України[3].

Загинув у травні 2022 року, виконуючи бойове завдання зі стримування російської агресії неподалік м. Попасної на Луганщині[4][5].

29 травня 2022 року був похований в смт Гусятині[6].

Залишилася мама, дружина та син[7].

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (1 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].

Вшанування пам'яті

Примітки

1. МИХАЙЛИШИН Роман Миронович. Тернопільщина (укр.). 29 травня 2022. Процитовано 8 серпня 2024.
2. Гартовані ч.192 Михайло Гуменюк про "Ромаху" (укр.), процитовано 27 листопада 2022
3. Своя громада: Прапор біля будинку. Своя громада. субота, 15 жовтня 2022 р. Процитовано 15 жовтня 2022.
4. На війні з рашистами загинув Роман Михайлишин з Гусятина Чортківського району. Чортків.City (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
5. Йому мало виповнитись 34, але життя обірвав окупант… Гусятин прощається з Романом Михайлишиним - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2022.
6. Гартовані ч.190 Іван Космина (укр.), процитовано 27 листопада 2022
7. Роман Михайлишин. Гартовані ч. 246 (укр.), процитовано 30 січня 2024
8. Указ Президента України від 1 липня 2022 року № 462/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Ірина Белякова, «Ми виженемо русню назавди, і Україна обов'язково переможе!» Тернопільщина прощається з Романом Михалишиним [Архівовано 29 травня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 29 травня.
• Ірина Терлюк, На Тернопільщині попрощалися з трьома військовослужбовцями [Архівовано 29 травня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 29 травня.