Митна служба України

Ми́тна слу́жба Украї́ни — сукупність органів виконавчої влади, які здійснюють захист економічних інтересів України шляхом митного контролю та оформлення товарів, які переміщуються через кордон, стягнення митних зборів, протидію контрабанді й порушенням митних правил[1].

Історія митної служби України

Призначення та основні завдання митної служби України

Призначенням митної служби України є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених Митним кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;

7) застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;

10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

11) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;

12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;

14) проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

15) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами;

16) впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;

17) здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби України;

18) кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;

19) управління об'єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону.

Структура митної служби України

Станом на 2012 рік митна служба України складалася з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.

Митні органи

Станом на 2012 рік митними органами були:

1. Державна митна служба України (1996) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
2. регіональні та спеціалізовані митниці
3. митні пости.

У 2014 році, після об'єднання митної та податкової систем, базовим митним органом була митниця, до складу якої входять митні пости. Очолювала митно-податкову систему Державна фіскальна служба, яка керувалася Міністерством фінансів.

Спеціалізовані митні органи

Для виконання окремих завдань, а також сукупності декількох завдань, покладених на митну службу України, в ній створюються відповідні спеціалізовані митні органи. Вони є юридичними особами. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних органів здійснюються Держмитслужбою.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 10.08.2012 р. № 397[2] визначено спеціалізованими митними органами:

• Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва,
• Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції,
• Департамент митних інформаційних технологій та статистики,
• Центральне митне Управління лабораторних досліджень та експертної роботи,
• Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби.

Автотранспортне митне господарство є митною організацією.

Митниці та митні пости

Спеціалізовані навчальні заклади та науково-дослідна установа митної служби України

З метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з державної митної справи, а також проведення наукових досліджень у сфері забезпечення митних інтересів в митній службі України створені:

• спеціалізований навчальний заклад — Академія митної служби України, єдиний у країні вищий навчальний заклад, що готує фахівців для Державної митної служби України;
• науково-дослідна установа — Державний науково-дослідний інститут митної справи, предметом діяльності якого є фундаментальні і прикладні наукові дослідження з питань концептуального аналізу стану та перспектив розвитку митної політики, теоретичних засад митної безпеки та організаційно-економічного механізму їх забезпечення.

Майно митної служби України

Майно митних органів, організацій, навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України є державною власністю. Управління цим майном здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону[3].

Див. також

• Митна справа
• Митна система
• Митний кодекс України
• Митна політика
• День митної служби України

Примітки

1. Вєдєнєєв Д. В. МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mytna_sluzhba_Ukrainy [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 03.10.2019)
2. Про організаційні заходи: Державна митна служба України, Наказ від 10.08.2012 № 397^[недоступне посилання з липня 2019]
3. Див.: Розділ XX Митного кодексу України. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 28 жовтня 2012.

Посилання

• Митна служба // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д.ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011. — 558 с.
• ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Заохочення працівників митної служби України // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
• Митні органи [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Митна карта України на сайті ДМСУ
• Академія митної служби України [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Державний науково-дослідний інститут митної справи [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• Д. В. Вєдєнєєв. Митна служба України [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 675. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Мазур А. В. Система митних органів України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. збірник. — Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. — Вип. 43.
• Пашко П. В. Основи митної справи в Україні. — К.: Знання, 2004. — 732 с.
• Шишка Р. Б., Сергієчко В. В. Митне право України: Навчальний посбник. — Х.: Еспада, 2002. — 296 с.